Найцікавіше про дитячі свята у Туреччині: свято першого зуба, мевлют та бебішауер

Дітей в Туреччині шанують і в середньостатичній турецькій сім’ї дитина – це центр, навколо якого обертається весь світ, принаймні світ саме цієї сім’ї.

Появу малюка чекають всією великою родиною, далі – потураючи його примхам, ростять, і через те, що бабусі та дідусі майже завжди поруч, то саме останні завжди готові виконувати різноманітні забаганки своїх любих онуків. А поза домом – для дитини гарантовані увага та тепле ставлення дорослих. Загалом, виглядає якось так, але бувають і відмінності. А ще тут обожнюють різні святкування приурочені саме дітям. Про все це по черзі.

Бебішауер – модний тренд, а сама ідея, запозичена турками, із Сполучених Штатів. Турецькій культурі взагалі притаманна любов до великих компаній та святкувань, і у такій галасливій та переповненій родичами, сусідами, друзями атмосфері, тут виховуються змалечку. На бебішауер збираються подруги та жіноча половина родичів, щоб підтримати вагітну на останніх місяцях і “нанести” подаруночків малюку. Свято не набуло масовості, відмічається у колах сучасних турків за 8-4 тижнів до пологів. Кімнату декорують паперовими кульками, написами, квітами, а гостей пригощають закусками та солодощами. Гості приносять подарунки для малюка, який ось-ось з’явиться на світ та різні корисні речі, які знадобляться молодій матусі. Типова українська бабуся, мабуть, сказала б, що не можна наперед нічого дарувати, але, у цьому розумінні турки не забобонні та відносяться до таких упереджень простіше (як і до життя в цілому). Бебішауер – ще одна нагода зробити своє життя веселішим, а для вагітної – розвіяти думки перед такою важливою подією, як пологи, та підготувати все необхідне до появи новонародженого. Якщо бюджет дозволяє, запрошують івент-агенцію, яка займається декоруванням і організацією свята.
На бебішауер гості приносять одяг для новонародженого та приладдя, яке знадобиться молодій матусі.

Кімната задекорована для Бебішауер

Мевлют – це ніби наші хрестини, родичі та друзі збираються на читання Корану для новонародженого, якому вже виповнилося 40 днів, а після молитви гостей пригощають турецькими стравами та солодощами. Алкоголь не вживають. На мевлют традиційно несуть подарунки, а ті, хто не ще не дарував золоту монетку, мають таку нагоду. Загалом, батькам вдається зібрати пристойне “придане” для новонародженого, а особливо, якщо малюк з’явився на світ у численній родині. Золото зазвичай обмінюється на гроші та потім, на розсуд батьків, зберігається у банку або витрачається на потреби сім’ї. Молитву читає імам – духовний глава у мусульман, жінки та чоловіки моляться в окремих кімнатах. Декорування дуже схоже на те, як прикрашають кімнату для новородженого чи як на бебішауер. Гостям на згадку дарують подаруночки у вигляді цукерок чи шоколаду. “Церемонія” виглядає досить просто ,у порівнянні з “нашими” хрестинами, та завершується теж швидше. Хрестини – це ціле видовище за кількістю різних обрядів та ще й за участю хресних батьків.

Гостям на згадку дарують подаруночки у вигляді цукерок чи шоколаду.

Золота монетка на подарунок
Золота монетка на подарунок

День Дітей святкують у Туреччині 23 квітня. Свято, започатковане в 1920 р. великим турецьким лідером Мустафа Кемалем Ататюрком, який правив Туреччиною 15 років, та за цей час повністю реформував країну та наблизив її до західних стандартів життя. У цей день в школах та дитячих садочках проводять святкові концерти та урочистості, до яких готуються заздалегідь. До участі у святі запрошують творчі дитячі колективи з різних країн для того, щоб виступити на “першій” сцені країні. Ідея святкувати День Дітей має гарну ідейну основу та ціль, хоча про свято на вулиці нагадують лише червоні прапори, що майоріють, на будівлях, які спеціально вивішують перед кожним національним святом.

А одна з моїх подруг, намагаючись знайти цікаві розваги для свого 2-річного сина скаржилась, що в парках та торгових центрах сподівалася долучити дитину до цікавих заходів, яких просто не знайшла, оскільки основне святкування зосереджено лише в школах. І хоча цей день є офіційним вихідним, батьки рано поспішають до школи або садочків, щоб потрапити на концерт, а на інші розваги майже не залишається часу.

Свято першого зуба – батьки, натішившись появі першого зуба у свого малюка, запрошують гостей, щоб розділити з ними свою радість. Декорування, подарунки гостям, печиво, торт – все приурочено “зубній” темі. Часто збираються тільки подружки та жіноча половина родини, потеревенити й похизуватися “досягненнями” своєї малечі – в Алі виліз вже другий зуб, а Ясемін почала повзати, а Айше пішла в садок і таке інше. Пють каву або чай з випічкою та солодким і у гарному настрої прощаються, отримуючи на згадку про подію “зубний” сувенір.

Торт у вигляді зуба

Подарунки гостям на згадку

Для турків життя – це свято, їх легке відношення та позитивний погляд на життя в якійсь мірі захоплює. Вони більш ніж ми вміють проживати у часовому вимірі “зараз і тепер” і насолоджуються кожним днем, самі створюють привід для свята, а то й просто без нього збираються друзями, родиною, щоб відволіктися від буденних справ і поговорити ні про що. І мені здається, що саме цього не вистачає нам, бо ми більше схильні, мабуть, до драми. Отож, легкості всім нам і позитивного сприйняття себе та навколишніх умов!

Блогер-початківець [https://ivankaprotureccinu.wordpress.com/], колишній банкір, зараз - мама донечки Майї. Живу в Туреччині, спостерігаю за життям турецьких матусь та ділюся з вами.

Залишити відповідь