#НеБийДитину. Рівне, підтримай освітній проект!

Півроку тому дві мами-ентузіастки, які відчули гостру потребу порушити проблему насилля над дітьми в українському суспільстві, запустили у соціальній мережі Фейсбук флешмоб #НеБийДитину. За час акції за ініціативи киянок – Наталії Біди, мами двох діток, та Олександри Сидорченко, мами сина, і підтримки великого кола однодумців, – було розроблено ряд інформаційних листівок й буклет для вільного поширення, які можуть допомогти батькам підвищити свою психологічну культуру, розібратися зі своїм емоційним станом й поглибити знання з психології виховання і таким чином зменшити ризик насилля над власними дітьми.

«До запуску флешмобу мене наштовхнуло розуміння того, скільки дорослих людей і досі б’ють своїх дітей. Це усвідомлення прийшло саме з моїм власним материнством, коли я почала ходити з дітьми на дитячий майданчик і час від часу бачити фізичне чи психологічне приниження дітей, – розповідає Наталія Біда, співорганізатор флешмобу #НеБийДитину. – Я тоді не розуміла, як реагувати, і просто впадала в ступор. Робити зауваження у таких випадках в нашій культурі не заведено, “не ваша справа”, так би мовити. У такі моменти безсилля мені ставало дуже соромно. Особисто не маю досвіду фізичного насилля, але деякі “радощі” психологічного приниження я пережила і не хотіла б, щоб такий досвід мали мої діти. Ця тема мені давно болить, але я нічого з цим не робила, і саме в той момент, коли стало нестерпно соромно за свою бездіяльність – все почалося. Ну і звісно, не останню роль у цьому відіграло те, що я знайшла однодумців. У мережі Фейсбук це виявилось не так і складно. Окрім власних друзів, почали приєднуватись люди зовсім мені невідомі, і ця сила надзвичайно надихала, хоч на початку було дуже непросто».

На думку Наталії, труднощі у вихованні у сучасних батьків, пов’язані з тим, що – це діти, яких виховали в радянські часи, і які часто мали не досить хороші приклади у вихованні.

«Приниження, залякування, побиття, крик вважались нормою виховання в авторитарній державі. Те, що це формувало невпевненість в собі – нікого не хвилювало. Навпаки, ціль була – виховати “слухняну” та зручну дитину, якою можна керувати й в майбутньому, – розповідає пані Наталія. – Все, що ми сприймаємо в дитинстві, дуже добре запам’ятовується, шаблони батьківської поведінки вбудовуються на рівні підсвідомості, і вже у дорослому житті, засвоєну, присвоєну поведінкову модель, буває досить важко контролювати та поводитися інакше. Дуже часто дитина, яка виросла, розуміє та усвідомлює усі негативні наслідки авторитарного виховання, хоче бути іншим батьком чи мамою своїй дитині, й ХОЧЕ поводитися по-іншому, однак складність у тому, що цей шаблон і досі з нею, і може вмикатися в стресових ситуаціях автоматично. Часто батьки, бажаючи бути гуманними, демократичними, впадають в іншу крайність – і дозволяють дитині усе, дають повну свободу, якої самі не мали в дитинстві. Але кожна крайність – небезпечна. Бо від вседозволеності, відсутності кордонів і меж дозволеного – погано і дитині, й батькам. Щоб знайти свою золоту середину у батьківстві потрібна інформація, бажання вчитися і навчитися. До розробки інформаційних матеріалів, за словами організаторів флешмобу #НеБийДитину, причетні усі люди, які долучились до дискусії на тему биття дітей, хто висловлював свої думки, аргументував й ділився знаннями, посиланнями, на те, звідки ці знання беруться, з яких книжок чи досліджень. Одна категорія – це свідомі батьки, які багато читають, мають досвід і вже перевіряли різні методи виховання. Інша – психологи, які долучалися до дискусії або контактували з організаторами.

Завдяки інтересу до психології та власному досвіду материнства, прочитаним книгам по батьківству, двом матерям, не психологам за освітою, вдалося зрушити з мертвої точки проблему, яка роками замовчується нашим суспільством, бо ж «сміття з хати не виносять».

«Ми взяли на себе функції транслятора тих знань, якими володіють психологи та, які випливають з сучасних наукових досліджень та подали людям їх в доступній короткій формі, зрозумілою мовою. Інфографіки ми робили з Олександрою лише вдвох, а буклет дуже допоміг робити дизайнер Олександр Стеценко, – розказує організаторка флешмобу. – Це некомерційний проект. Він забрав купу мого вільного часу, наприклад, коли діти сплять, але, звісно, я не шкодую, бо бачу результат, і сама дуже багато дізналася. Ще на початку Олександра сказала мені, що інформація змінює світ. Тому ми просто хочемо змінити його на краще, і зробити для цього хоча б щось. Якщо в результаті флешмобу перестануть бити хоча б одну дитину – це вже буде перемога. Якщо є інформація про те, яка альтернатива побиттю, то відмовитись від нього значно легше. Головне – пробувати постійно, вчитися постійно, а якщо помиляєшся – то пробачати собі й рухатися далі. Бо без помилок неможливе жодне навчання, – резюмує Наталія.

На думку організаторів флешмобу #НеБийДитину, важливо, те, що про тему побиття дітей просто почали говорити у суспільстві: у соціальних мережах, у ЗМІ та поза Інтернетом. Бо до того мовчали зовсім… Також виявилося,  що на стадії ухвалення знаходиться Проект закону про протидію домашньому насиллю.

 – І хоча він пересварив депутатів в питанні “гендеру”, – інформує організатор акції, – сподіваюсь, що все-таки здоровий глузд переможе і закон почне діяти на повну силу. – Адже саме цей законопроект запустить механізми законодавчого захисту дітей.

Також ініціатори освітнього проекту #НеБийДитину пропонують готові інформаційні матеріали, які є у вільному доступі, що можна поширювати будь-де. Акцент у матеріалах  – підтримка батькам.

“Якщо на початку флешмобу було дуже багато людей, які були певні, що бити дітей не лише можна, а й треба, і наводили свої “аргументи”, – то дізнавшись більше про ці “аргументи” з наукової точки зору, ми змогли відповісти на них, надати альтернативну інформацію, – повідомляє Наталія Біда. – І ось зараз, коли вийшов буклет #НеБийДитину, захисників фізичного покарання значно поменшало, принаймі у публічному просторі. Думаю, наше суспільство шляхом спроб та помилок з’ясовує для себе певні спірні питання, і здоровий глузд таки переможе.

До слова, на сьогодні близько 20 європейських держав заборонили на законодавчому рівні тілесні покарання щодо дітей, ще 6 країн публічно висловили свій намір зробити такий крок у недалекому майбутньому. Першою у світі  від фізичних покарань відмовилася Швеція ще у 1979 році…

Варто усвідомити, що саме від нас сьогодні залежить майбутнє наступних поколінь, і те, у якому суспільстві нам жити у перспективі: серед щасливих чи травмованих людей…

Частиною проекту може стати кожен

Міні Рівне закликає рівнян долучитися до цієї важливої ініціативи.

Рівняни, кому резонує та болить проблема фізичних покарань над дітьми, і хто, хоче долучитися до освітнього руху та інформаційної підтримки батьків, можна контактувати з організаторами: https://happydity.wordpress.com, а також долучитися до збору коштів на друк буклетів для вільного розповсюдження.

Рахунок Приватбанку для переказу: 4149 6054 0017 5535, Сидорченко Олександра Максимівна, призначення платежу: “друк буклета #НеБийДитину”. Звітність щотижня публікуватиметься на сайті www.happydity.wordpress.com.

Або ж можна самостійно друкувати та поширювати інформаційні листівки чи буклет з підказками для батьків у Рівному та області. Друкувати та поширювати може будь-хто і будь-де, навіть комерційні організації зі своїм лого, можна об’єднуватися – головне, щоб інформація поширювалася серед цільової аудиторії:  у дитячих поліклініках, пологових, жіночих консультаціях, дитячих центрах, садочках, гуртках тощо.


Інформаційні ресурси, що були створені під час флешмобу #НеБийДитину 

  1. Сайт happydity.wordpress.com,  де зібрані усі  матеріали.
  2. Група у соціальній мережі Фейсбук Підтримка батькам, де можна отримати безкоштовну допомогу психологів та батьків.
  3. Сторінка у соціальній мережі Фейсбук Моя дитина – про виховання дітей, де зібрані переклади цікавих статей та думок українською мовою.
  4. Буклет-підказка для батьків, що дасть відповіді на такі актуальні питання: чому інколи хочеться вдарити дитину чи накричати на неї? чим погане покарання силою чи криком? як убезпечити дитину від небажаних наслідків дій? що робити, аби не зриватися на дитині? що робити, якщо все-таки зірвались на дитині? як стати щасливими батьками щасливих дітей?)
  5. Instagram: https://www.instagram.com/happydity/
    Вконтакте: https://vk.com/happydity
    Twitter: https://twitter.com/HappyDity


    Про вплив фізичного покарання на формування особистості читайте тут.

журналіст-копірайтер, маркетолог, засновниця спільноти у Facebook для рівненських матусь "Розумна мама", мама двох донечок-непосид

Залишити відповідь