Допоможіть Матвійку почути мамин голос

Нещодавно у маленького дубенчанина – Матвійка Стрільчука діагностували двобічну сенсоневральну глухоту. Побороти недугу можна тільки хірургічним втручанням. Для того, щоб Матвійко почув мамин голос і світ довкола – потрібно майже 30 тисяч євро. Тож рідні хлопчика невпинно збирають кошти на лікування, а його матуся – ночами випікає печиво, щоб заробити кошти на оперування синочка. Про те як виявили ваду слуху і які варіанти лікування є, розповідає Ксенія Галицька журналіст-фрілансер, автор блогу “Знай більше”. 

Цими днями я завітала в гості до Матвійка. Вже при вході у під’їзд, де мешкає молода сім’я Стрільчуків, зустріла дівчину, яка несла коробочку із благодійним печивом. І це ще більше додало віри у те, що спільними зусиллями нам вдасться допомогти дитині почути цей світ.
У квартирі тиша. Матвійко заснув. А ми із мамою – Оксаною Стрільчук ідемо на кухню, щоб поговорити.

– Оксано, розкажіть нашим читачам про Матвійка. Скільки йому зараз рочків?
– Матвійку 1 рік і 4 місяці.

– Коли ви зрозуміли, що син вас не чує?
– Йому було приблизно 9-10 місяців, коли у мене з’явилися підозри про те, що є проблеми зі слухом. Він не відзивався на своє ім’я. У Матвійка є старший братик. Між ними різниця рік і три місяці. І я добре пам’ятаю, як розвивався старший синочок. Владислав у вісім місяців вже трохи «мамав», більше белькотав, оглядався, коли чув своє ім’я. Я розумію, що діти різні бувають і по-різному розвиваються. Матвій весь час поводив себе спокійно. Сам бавився. Весь час мовчазний. Я думала, що це, можливо, такий характер у нього спокійний. Але пізніше ця тишина мене стала насторожувати.


– Що ж змусило вас звернутися по медичну допомогу?
– Якось на кухні впало три каструлі із кришками. Стукіт було чути по всій квартирі. Аж я злякалася від несподіванки. Матвійко стояв поруч і навіть не здригнуся. Я стою і дивлюсь на дитину й розумію, що він не обернувся. Проігнорував. Якби й нічого не було. А це виявляється була тиша… Тиша у його маленьких вушках. Я взяла кришки до рук і знову стала стукати позаду нього. Але він, то обернеться, то знову ніби не чує.  Коли прийшов чоловік додому, то я розповіла про те, що сталося. Чоловік став кликати синочка. І той через раз на нього озирався. А коли був плановий огляд у нас в поліклініці, то я розповіла лікарю про свою підозру. «Мама, все добре», – запевнила лікар. Потрусила над дитиною іграшками і знову сказала, що все добре й не варто хвилюватися.

– Перепрошую, це у дубенській міській поліклініці було. Так?
– Так. Сталось так, що на нашій дільниці нема педіатрів і виходить, що кожного разу ми ходимо до когось іншого. Згодом, як ще не було Матвійку 11 місяців, ми прийшли на щеплення. Нас оглядав другий педіатр і я знову розповіла про те, що мене хвилює мовчання дитини та є підозра на поганий слух.

– І що вам сказали цього разу? 

– «Мамо, сидіть менше в Інтернеті! З вашою дитиною все добре. Що ви хочете, щоб він вам зараз сказав «мам» і почав казати «Я тебе чую і все нормально»? Є ж діти, які тільки в два роки починають говорити і це нормально.

– Як? Таке сказали? 
– Це був не пік зухвалості. Пізніше, як Матвій прихворів і йому виповнився рочок, то ми знову пішли до педіатра. Вже третього. Я і йому кажу про те, що мене хвилює питання глухоти. Це була п’ятниця. Лікарка подивилась і каже: «Приходьте у понеділок. Бо все одно йдуть вихідні і ніхто вас не огляне. Тим паче, що дитина трішки ослаблена від простуди».
Тож ми прийшли в поліклініку у понеділок. Лікар відправила нас до отоларинголога. І порекомендувала їхати у Рівне. Місцевий лор сказав нам, що в Матвія трохи повільна реакція, але можливо це пов’язано із тим, що він перехворів. І запитав, чи будемо їхати в Рівне і чи писати нам направлення. Та звичайно, що будемо їхати.

Вже в Рівному, коли ми приїхали до Крупецької Ольги Олексіївни, сурдолога, я запам’ятала той день у деталях. Розказала, що в мене є підозра, що Матвій погано чує. Я навіть не могла подумати, що він зовсім нічого не чує. А лікар сидить і спостерігає за дитиною й каже: «Я вас, мам, не хочу засмучувати, але ваш синочок – мій пацієнт. Він має явні проблеми зі слухом. Зараз у вашої дитини дуже добре розвинений зір. Він уважно і цілеспрямовано все вивчає…».
Цього ж дня лікар сказала, що нам потрібно їхати у Київ на обстеження. І ми поїхали столицю. Там підтвердили, що Матвійко не чує. Сказали, що нам треба стати на чергу, на імплантацію. А щоб стати на чергу, то потрібно оформити групу.

Після Києва сім’я Стрільчуків повернулася додому. Вже наступного ранку у Рівному проходили медкомісію. Лікарі затвердили потрібні документи і відправили їх на Дубно. В Дубному паперова тяганина не була така оперативна й затягнулася на тиждень. На різних етапах бракувало то однієї довідки, то іншої. Але через деякий час маленькому Матвійку видали посвідчення і це дозволило стати на чергу.

– У черзі ми були 369, а зараз – 333. Зазвичай, двічі на рік виділяють кошти на ці імплантати. Це буває осінню та весною. Наступне виділення коштів може бути восени, але до нас черга знову може не дійти. А час для нас дуже дорогий, – продовжує розповідати Оксана Стрільчук. – В Україні один імплант, без операції й наркозу, коштує 31 тис. євро, через дистриб’ютора. А в Польщі операція разом із реабілітацією і згодом з настройками, які змінюються протягом року щомісяця – 29 500 євро.

– Переваги очевидні. Далі питання коштів і їх збору.
– Для нас ця сума дуже велика. Зібравши всі свої заощадження та допомогу рідних ми придбали для Матвійка слухові апарати, щоб він звикав до них і вчився слухати. Один слуховий апарат коштує 1 000 доларів. Ми втратили багато часу. Якби ще до року було підтверджено діагноз, то все відбувалося б трішки по-іншому. Бо дитина пройшла вже той етап, коли могла робити все сама. А тепер його треба усьому вчити.

– А як Матвійко сприймає ці апарати? Вони для нього, напевно, як іграшки? 
– Спочатку для нього це була цікава забава. Одягала ці апарати йому на трішки часу і знімала. Бо потрібно було, щоб він до них звик. З цими апаратами Матвійко почав трішки белькотати. Мені здається, що сприйняття іграшок стало для нього інше. Він їх не тільки роздивляється, а пробує кидає, щоб був якийсь звук, чи відлуння від них.

– Оксано, щоб зібрати потрібно суму коштів на оперативне втручання ви із поліцейської стали кондитером. Розкажіть про це. І чи залучаєте до цієї справи маленького Матвійка?
– У лютому, перед Днем закоханих, я вирішила ризикнути і почати пекти печиво. Я вагалась, чи хтось купуватиме. Але спробувала. 13 лютого ми з Матвійком пекли печиво. Потім розфарбовували його. Знаю, що синочок мене не чув, але я очима намагалась пояснити, що це ми робимо для нього, щоб він нас і світ довкола міг не лише бачити, а й чути. І в якусь мить Матвій вперше за своє життя вимовив два склади. Це було слово – Ма-ма, – зі сльозами на очах розповіла Оксана.

– Яка ж це радість…
– Так, радість! Ми довго його вчили вимовити слово – «мама». Матвійкове «мама» дуже відрізнялося від того слова, яке може сказати дитина, яка чує. Я навіть спершу не повірила, що чую його. Але була надзвичайно щаслива. Зразу подзвонила до чоловіка, щоб він теж порадів. Зраділи й усі наші рідні.
Матвійкове слова «мама» додало Оксані Стрільчук ще більше віри і сили випікати печиво заради збору коштів на лікування. Буває так, що жінка цілими ночами пече медові пряники. Її печиво вже куштували у різних областях України. Та найчастішими покупцями є дубенчани.
На даний час вже спечено більше тисячі мікімаусів, троянд, сердечок, а треба спекти і продати – 100 тисяч, щоб можна було зробити необхідну операцію. Операційне втручання – це лише перший крок і головний. А далі потрібна наполеглива праця батьків і час для науки й пізнання незвичного світу із звуком.
Зараз Матвійко мовчить і чує світ лише своїм маленьким серденьком, яке промовляє до нас – «ДОПОМОЖІТЬ МЕНІ ПОЧУТИ МАМУ».

РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ: Стрільчук Оксана Ананіївна
5167 4901 4496 7107 (Ощадбанк).
5274 1000 0272 6566 (EUR) .
5168 7573 4401 4909 (Приватбанк)

Або ж купіть незвичайного печива, замішаного на материнській любові група у Facebook

Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com

Залишити відповідь