Світ дитячих коміксів – від минулого до майбутнього

Читання дитячих коміксів – справжня захоплююча пригода! Веселі історії в малюнках з короткими написами підкорили хлопчиків і дівчаток з багатьох країн. Такі видання пробуджують у дітей інтерес до читання і прекрасно підходять для дозвілля. Вони розбурхують уяву, допомагають мріяти про великі пригоди, змушують задуматися.

У багатьох героях діти впізнають себе, іншим – хочуть наслідувати. У будь-якому випадку, комікси нікого не залишають байдужими. А підібрати графічні книги за смаком сьогодні не складає труднощів.

Переваги коміксів над іншими книгами:

1. Завдяки ілюстраціям діти їх краще сприймають.
2. Новий формат історії.
3. Допомагають бачити різноманіття можливостей у подачі сюжету, а саме за допомогою зіставлення візуального й вербального текстів.
4. Збільшують дитячий словниковий запас.
Вчать бачити логічний чи/та нелогічний ланцюжок розвитку подій та розвивають уміння організовувати інформацію в певний логічний ряд.
5. Розвивають уяву й фантазію. У багатьох читачів виникає бажання створити свої власні комікси та пофантазувати над створення справжніх персонажів.
6. Тексти у поєднанні з малюнками допомагають краще зрозуміти характери та ролі персонажей, їхні наміри та вчинки.
6. Діти люблять комікси. Читаючи комікси разом з дітьми, ви зможете не лише зрозуміти, що подобається дитині але й підтримати її інтерес до книги. Дітям, комікси дають можливість поділитись з батьками думками та міркуваннями стосовно прочитаного, тим самим створюючи основу для інтерактивного діалогу.

Що ж таке комікс? Мабуть більшість знає, що будь-яка картинка, яка розповідає історію – комікс.

Якщо розбирати морфологію слова, то мальовані історії спочатку переслідували розважальну мету (від слова comic – смішний) і першим був комікс американського походження «Ведмежата і тигр», що вийшов в журналі «The San Francisco Examiner» в 1892 році. Ілюстрації користувалися великим успіхом і цю ідею тут же підхопили інші видавництва. Ось з тих пір комікс і веде свою офіційну історію.

Комікси стали одним з популярних жанрів масової культури коли у червні 1938 року в США з’явився персонаж Супермен Action Comics # 1, і був виданий DC Comics.

Поява Супермена була дуже популярною, і незабаром супергерої буквально заполонили сторінки коміксів.

Всього за цей період було створено понад 400 супергероїв. Більшість з них сильно нагадували Супермена і не дожили до наших днів, проте саме тоді народилися такі герої, як Бетмен і Капітан Америка.

В основі ідеї таких комікси стоїть боротьба зі злом, де головний герой з супер здібностями, ну або просто який-небудь «геній», а також все нові та нові лиходії, які намагаються пограбувати/знищити/ поневолити людство.

Такі комікси зазвичай дуже популярні, барвисті, глянцеві. Це ті глянцеві журнали і книжки про супергероїв до яких всі давно вже звикли.

Нарівні з супергероями, в коміксах з’являються і герої мультфільмів. Наприклад, історії про Дональда Дака або Міккі Мауса.

Вони завойовують не тільки дитячу, але і дорослу аудиторію. Саме за час цього періоду проявилися нові ідеї в коміксах і до цього дня головний напрямок в коміксах – супергерої і нові світи.

Комікси за участю Міккі з’явилися вперше в січні 1930 року. Тоді це ще були оповіданнячка в 3-6 кадрів. Аж до 1975 року художником-ілюстратором коміксів з Міккі Маусом виступав Флойд Готтфредсон.

У 60-х на світову арену також виходить компанія «Марвел». Хоча першою публікацією був комікс «Marvel Comics» # 1 (жовтень 1939), в якому вперше з’явився Людина-Факел, супергерой-андроїд, створений Карлом Бургосом, а також антигерой-мутант Немор Підводник, створений Білом Евереттом.

Відомі Стен Лі, Стів Дітко і Джек Кірбі створюють одних з найпопулярніших героїв за всю історію коміксів: Фантастичну Четвірку, Людину-Павук, Халка, Тора, Людей Ікс, Залізну Людину, Росомаху і багато інших.

Головним центром індустрії коміксів залишається США, де вони користуються величезною популярністю. Найбільшими всесвітньо відомими компаніями вважаються Marvel, DC, Dark Horse, Image Comics.

У 1984 р.справжню сенсацію справили «Черепашки-ніндзя» – вигадана команда з чотирьох черепах-мутантів, які навчаються мистецтву ніндзюцу зі своїм сенсеєм, щуром-мутантом, майстром Сплінтером. Влаштувавши свою базу в каналізації Нью-Йорка вони борються зі злом на вулицях міста.

Комікси про черепашок випустили у світ Mirage Studious, (автори сценарію Кевін Істман і Пітер Лерд). Згодом виходять однойменні мультсеріал і художній фільм.

Голлівуд екранізував велику кількість коміксів, і ці фільми користуються неймовірним успіхом у всьому світі. Наприклад за три місяці до виходу сенсаційного фантастичного фільму Джорджа Лукаса «Зоряні війни» компанія «Марвел Комікс» приступила до видання серії коміксів за сценаріями цього фільму. «Зоряні війни» перевершили всі очікування, побивши всі рекордні тиражі.

В кінці 20 століття більшої популярності набувають азіатські жанри коміксу: японська манга і, дещо менш відомі, китайська маньхуа і корейська манхва. Розвиток манги в Японії почався ще з закінченням Другої світової війни, проте на Заході азіатський комікс залишався маловідомий до тих пір, поки багато манг були екранізовані у вигляді аніме.

На початку 21 століття комікси отримали нове втілення за рахунок нових комп’ютерних технологій, що використовуються при розфарбовуванні коміксів, а також цілого ряду талановитих художників, таких як Ешлі Вуд, Тодд Макфарлейн, Сем Кіт, Паоло Рівера, Грег Капулло, Умберто Рамос, Джузеппе Камунколі і ін . Комікси стали не тільки малювати олівцем, а й писати олією, а також комбінувати перше і друге в поєднанні з графічними цифровими технологіями.

Герої коміксів Радянського союзу

Незважаючи на те, що комікси вважаються типовими представниками «західної» культури, вони мають досить тривалу історію і в нашій країні.

У 1928 році письменник Микола Олейников організував в Ленінграді видання дитячого журналу «ЕЖ» ( «Щомісячний журнал»), на сторінках якого створив образ відважного винахідника і мандрівника Макара Лютого.

Розповіді в картинках, покликані виховувати в дітях винахідливість і сміливість, відразу полюбилися юним читачам. На основі цих коміксів була навіть випущена настільна гра «Подорож Макара Лютого за Радянським Союзом» – завдяки їй діти вчили географію країни, отримували знання про її природі, тваринний світ і корисних копалин.

З 1930 року за ініціативою Олейникова в Ленінграді починає виходити ще одне періодичне видання для дітей – «ЧИЖ» ( «Надзвичайно цікавий журнал»), орієнтований на зовсім маленьких читачів – і теж широко використовує розповіді в картинках.

Дивно, але 1937 рік у розвитку радянського коміксу відзначений ще двома важливими фактами. У журналі «Мурзілка» художник Авінадав Канівський створив новий образ головного героя – жовтого пухнастого персонажа з шарфом і фотоапаратом через плече. Відтепер саме його пригоди будуть друкуватися в ілюстрованих оповіданнях.

Журнал видається з травня 1924 року і адресований дітям від 6 до 12 років. За 90 років існування всіма улюбленого дитячого журналу його випуск не переривався ні разу!

У тому ж році вийшла книга художника Миколи Радлова «Розповіді в картинках» – перші в СРСР мальовані історії в книжковому форматі. Книга користувалася величезною популярністю, вона була переведена на більш ніж 20 мов, включаючи хінді і урду.

В 1956 році з’являється журнал «Веселі картинки» – один з найулюбленіших видань для дітей, на якому виросло не одне покоління.

Очолив роботу знаменитий карикатурист журналу «Крокодил», майбутній народний художник СРСР Іван Семенов.

У групі відразу зійшлися на думці, що в новому журналі повинно бути кілька головних героїв – казкових персонажів. Але виявилося, що в СРСР не вистачає власних казкових героїв! Справді: Чиполліно і Буратіно придумали в Італії, Дюймовочку – в Данії і навіть всіма улюбленого Незнайку – в Канаді (Микола Носов взяв свого героя з коміксів вже згаданого канадця Кокса).

По суті, російськими персонажами можна було назвати тільки Петрушку і Івана-дурня. Але робити головним героєм радянських дітей Івана заборонив сам Микита Хрущов, заявивши, що дурнів у країні і так вистачає.

Творча група зупинилася на шести казкових Веселих чоловічків: Незнайка, Петрушка, Гурвинек (чеський ляльковий персонаж), Буратіно, Чіполіно та Дюймовочка. У видавництві ідею схвалили – але поставили завдання додати ще як мінімум двох радянських героїв.

Письменник Юрій Дружков і художник Іван Семенов блискуче впоралися із завданням, придумавши Самоделкина і Олівця.

Разом друзі подорожували, потрапляли в самі незвичайні ситуації, допомагали іншим перемогти лиходіїв. Кожен з героїв «Веселих картинок» мав яскраво вираженими індивідуальними рисами – особливим характером, манерою поведінки і навіть «суперздібностями». Так, Самоделкин міг змайструвати все що завгодно з підручних матеріалів, а Олівець вмів оживляти свої малюнки.

«Веселі картинки» фактично стали першим офіційним виданням, в якому публікувався повноцінний варіант радянських коміксів, розрахованими на дітей 4-8 років.

Трохи пізніше ці полюбилися дітям комікси лягли в основу мультфільмів серії «Пригоди Олівця і Самоделкина», створених на студії «Союзмультфільм».

Незвичайні здібності були головною зброєю персонажів, але головна ідея в коміксах робилася на дружбу героїв, їх взаємодопомозі, чесності та доброті.

Основним конкурентом Веселих чоловічків був оновлений в 1937 році  Мурзілка – герой однойменного журналу. Він теж потрапляв у всілякі пригоди, допомагав дітям, боровся зі злими силами – хуліганами, бандитами і чаклункою ябідою-Корябідою. Мурзилці в його пригодах допомагали діти, добрі звірі і найвірніший друг – пташка Чірік.

Розмір обох журналів зумовив основний формат радянського коміксу: історія на три смуги – по дев’ять картинок на кожній, розставлених в три ряди.

У 1970-ті роки навіть журнал «Наука і життя» починає передруковувати короткі історії про професора Назера з журналу «Франк Же», собачку Піфа і кота Геркулеса, а також детектива Людовика – героїв журналу «Піф».

З першого номера видання журналу «Юний технік» публікуються комікси про хлопчиків Васю Дотошкіна та Петю Верхоглядкіна і їх друзів.

Також в «Юному техніку» також зрідка публікуються французькі комікси: «Пригоди Пласіда і Мюзо», «Піф», «Месьє Туду і його мавпа Тулур» та невеликі комікси про хлопчика Ролика, який виготовляє запропоновані читачами винаходи і перевіряє їх роботу на практиці. Всього вийшло вісім коміксів, і з тих пір комікси в цьому журналі більше не публікувалися.

Протягом 1967 року в журналі «Піонер» публікується комікс «Сміхотрон і Поліглот потрапляють у халепу» Євгена Ведерникова і Юрія Постникова.

Це історія про двох друзів: робота Сміхотрона (який вміє наводити «сміхові хвилі», змушуючи інших сміятися) і доктора поліглота (який знає всі мови на світлі). Вони винайшли машину часу і переміщаються по різних епохах, всюди потрапляючи в кумедні пригоди.

У 1968 році виходить книга «Життя і казки Уолта Діснея», в якій, крім тексту, опубліковані невеликі комікси з диснеївськими персонажами. Цікаво, що саме ці комікси будуть через кілька десятиліть друкуватися на вкладишах жувальної гумки Donald.

Протягом 70-80 років видавалися різноманітні комікси наприклад 78 – Видано збірка коміксів “Недовго думаючи” Миколи Сладкова.


У видавництві «Дитяча література»  у 1986 році виходить книга коміксів «Де ростуть пиріжки з маком?» Валерія Горбачова. Раніше (в кінці 70-х і початку 80-х) ці комікси публікувалися в «Веселих картинках» і вперше були видані в 1982 році українською мовою в київському видавництві «Веселка».

У 1986-1990 – Художник Борис Циганков і письменник Олег Орлов створюють серію коміксів про матроса Кошкіна. По ходу історії читачам задаються загадки, відповіді на які дані в самому кінці книги. Всього вийшло три видання: «Пригоди матроса Кошкіна на шхуні” Удача “» (1986), «Нові пригоди матроса Кошкіна на шхуні” Удача “» (1988) і «” Безлюдний острів “та інші пригоди матроса Кошкіна» (1990).

Кінець 80-х ознаменувався небувалим сплеском інтересу радянських людей до західної масової культури. В СРСР з’являються західні пригодницькі комікси, а вітчизняні автори отримують можливість видавати свої комікси. Практично для всіх радянських коміксів тих років основою служили американські та європейські комікси. Однак радянським читачам комікси були ще «в дивину», і більшість комікс-видань цього періоду «прожили» всього кілька років.

Значними тиражами видаються пізнавальні комікси для дітей «Світ комп’ютерів в питаннях і відповідях» (1988), «Весела механіка» (1991) та інші.

Дитячі комікси 90-х і до сьогодні

На початку 90-х у дітей з’являються перші перекладні комікси та користуються популярністю вкладиші від жувальної гумки з коміксами.

1992 – Виходить «Війна зі сніговиками» Ігоря Колгарёва. АТ «Міжнародна книга» випускає кілька серій коміксів про Піфея в тому вигляді, як вони виходили у Франції.


1992 – Видавництво «Фізкультура і спорт» випускає «Самоварські історії», комікс про олімпійського Ведмедика, який став жити в старовинному місті Самоварьку і завів там друзів: кабана Єгора, кішку Марфу і зайця Івана. Через два роки історії про цих героїв виходять в першому російською журналі коміксів «Мишка» (видавництво «Махаон»). Всього за 1994-1995 рр. вийшло шість номерів.


У 1992 році Виникає «Егмонт», найбільший видавець дитячих коміксів в Росії. Серед виданих «Егмонт» журналів такі хіти як: «Міккі Маус» (1989-2009), «Качині історії» (1991-1995), «Бамсі» (1992-1996), «Парк юрського періоду» (1994), «Індіана Джонс» (1994), «Міккі-детектив» (1994-1998), «Русалонька» (1995-1998), «Аладдін» (1996-1997), «Дісней для малюків» (з 1996), «Супергерої» (2002-2004), «Відьма» (2003-2009) «Смішарики» (з 2005), «Мій маленький поні» (з 2008), «Вінні і його друзі» (з 2012), «Лунтік» ( з 2012), Angry Birds (з 2014), «Бджілка Майя» (з 2014) і багато інших.

1993 – Видано «Загублений світ» комікс-студії «Муха».

1994 – У видавництві «Семіф» починає виходити журнал «Том і Джеррі»; в 1996-2002 році його видає «Махаон», а з 2004 року – «Егмонт Росія».

В цей період виходить перший номер дитячого журналу коміксів «Сергійко». У році він змінив назву на «Кавун» і виходив до 1999-го.

За період 1995 -2000 виходить низка журналів коміксів:

  • 1994-1999 – Видавництво «Махаон» – «Черепашки-ніндзя» та комікс-серіал «Зоряні війни».
  • 1995 – Виходять книга коміксів «Астерікс і його друзі» і перший том манги «Босоногий Ген» Кейдзі Накадзави.
  • 1997-1998 – У видавництві «Махаон» виходить п’ять ліцензійних випусків.
  • 1999-2003 – Видається журнал коміксів «Чудові пригоди», заснований дитячим психологом Дмитром Смирновим. Комікси в журналі розповідали про пригоди групи молодих людей, що живуть повноцінним цікавим життям. Журнал пропагував здоровий спосіб життя, прагнення до творчості і винахідництва, в його створенні брали участь багато провідні російські автори коміксів. За чотири роки було випущено 22 випуску.
  • 1998 – Видаються два томи «Класичних коміксів» з історіями про Флінтстоунів, Джетсонів, Йоги, Скубі-Ду і Друпи.
  • 1999 – Починає виходити «Класний журнал», в якому публікуються ліцензовані комікс-серіали про Снупі, Гарфілді, Кельвіна і Хоббсі, пізніше – про Флінтстоунів. Також в журналі друкується перший вітчизняний манга-серіал «Ніка» автора Богдана (1999-2002). У 2002-му і 2008-му роках було випущено два окремих томи «Ніки» з переробленим матеріалом.

2000, червень – Ерошка, гумористичний комікс-серіал, початок щомісячної публікації в журналі Щасливі батьки  видавничого дому Hachette Filipacchi Presse, S.A.

2001 – Видавничий дім «Ровесник» запускає лінійку комікс-журналів. У співпраці з DC Comics вони виводять на вітчизняний ринок такі серіали, як GEN-13 (2002-2007), «Багз Банні та його друзі» (2001-2005), «Пригоди Скубі-Ду» (2002-2009) і «Ліга справедливості»(2003-2004).

2002 – Видавництво «Комікс» у співпраці з «Бонго Интертейнмент» запускає серію коміксів «Сімпсони» за мотивами популярного мультсеріалу.

2002-2003 – Видавець Нітусов випускає ряд перекладів французьких видань: «Золоте місто» Даніеля Пекера, «Торгал» і «Пітер Пен» Режі Луазель .

Одночасно здійснює три вітчизняних проекти: «Сайт-о-Поліс» К. Комардіна і А. Аносова, «Таємниця білої вовчиці» Е. Щербинської і С. Гавриш, «Лешик» С. Курченко і О. Козловської.

2004 – В «АСТ» випускаються чотири коміксу «Магазинчик Бо» Олега Куваєва. Роком пізніше виходять чотири випуски його ж «Масяні».

2004-2008 – Видавництво «Едванс-Пресс» випускає журнали коміксів «Ну, постривай!»

І «Юла» – перший російський манга-журнал для дівчаток 8-12 років, побудований повністю на вітчизняному матеріалі.

З розширенням доступу до Інтернету стають популярні веб-комікси і візуальні інтернет-меми.

2007 – Видано «Дід Мороз. Глибока заморозка» Ельдара Салаватова «Неріздво» Йоші Зауера, перший номер журналу коміксів WinX Club за мотивами однойменного мультсеріалу.


2014 року – Видавництво Bubble Comics представило дві нові комікс-серії: «Екслібріум»

та«Метеора».


2014 року – В «Класному журналі» починається публікація вітчизняного манга-серіалу «Легенда срібного дракона» автора Владислава Ярцева.


2015 –  Видавництво «Колібрі» запускає серію «Графічний non-fiction», де основи наукових дисциплін (хімія, фізика, економіка) пояснюються в форматі коміксів.

Підбиваючи підсумки

На довершення хочеться сказати, ми постаралися лише злегка торкнутися даної теми, спираючись на основні факти (Дякуючи Google !!), не заглиблюючись у всі тонкощі. Вийшло чи ні судити вам. Сподіваємося тим хто зміг дочитати все до кінця і не заснути це допомогло дізнатися, щось нове))).

А про сучасні дитячі коміксі читайте в наступній статті:)

 

Стаття підготовлена спираючись на вільні джерела та Вікіпедію

Насолоджуюсь материнством, обожнюю читати, фотографувати та ділитись корисною інформацією з іншими:)

Залишити відповідь