Геніальна система виховання дітей в Японії

Олена Бєлякова, мама п’ятирічної Аліси, живе в японському місті Мацуда разом зі своєю сім’єю. Вона розповіла про те, як прийнято виховувати дітей в цій дивовижній країні.

Спочатку – громадські інтереси, потім – власні.

japonska-sustema-vuhovanjja-3
У японських дітей є загальний день народження, який прийнято відзначати усією країною. 15 листопада для всіх, кому в поточному році виповнилося 3, 5 або 7 років, влаштовується велике свято Сіті-го-сан, що в перекладі означає «сім-п’ять-три». Непарні цифри вважаються в Японії магічними, а відповідний їм вік символізує важливі, переломні етапи дорослішання.

Сучасна японська культура національних дитячих свят йде корінням в традиційну сільську громаду, де місця для особистого практично не залишалося. Незважаючи на те що тепер люди живуть у великих містах, вони все одно намагаються виховувати дітей таким чином, щоб вони вміли уживатися з іншими людьми, враховували в першу чергу їх інтереси, а не власні. Японці вважають, що такий підхід дуже важливий для створення гармонійного суспільства і держави вцілому. Так японці вчать своїх дітей бути частиною великого цілого.

Діти імітують поведінку батьків.

japonska-sustema-vuhovanjja-2
На цьому твердженні побудована вся японська система виховання ікудзі. При цьому дуже важливо, щоб батьки розмовляли з дитиною ніжно, лагідно і ніколи не кричали на неї. Так вони вчать малюка поважати інших і контролювати свої емоції.
В Японії не вдаються до допомоги нянь або бабусь.

Коли одного разу бабуся Аліси прийшла за нею в дитячий садок, його співробітники довго не могли зрозуміти, що жінці потрібно від дитини. Все тому, що в суспільстві вважається: якщо у вашій родині з’явилася дитина, то ви повинні присвятити їй 100% свого часу, не користуючись послугами няні та не просячи допомоги у бабусь і дідусів.

Вже з 2 років діти відвідують кілька освітніх гуртків.

japonska-sustema-vuhovanjja-4
Вважається абсолютно нормальним, якщо день дитини розписаний по хвилинах. Діти молодшого віку одночасно можуть відвідувати уроки англійської мови, рахунків, танців, малювання і співу. Завдяки такій системі до 4 років майже всі японські діти вміють грати хоча б на одному музичному інструменті та знають основи граматики і математики.

А вже в 5 років діти в Японії прощаються з безтурботним дитинством: вихователі в садку починають вимагати від них неухильного дотримання всіх правил і готують до школи, де не буде ніяких поблажок. Вони заводять дитині спеціальний зошит, де відзначають усі відвідування занять, а також всі чергування і прибирання, які вона виконла.

Дітей молодших класів не прийнято проводжати до школи.

japonska-sustema-vuhovanjja-5
Вже в 6 років дитина повинна добиратися до місця проведення занять самостійно. Максимум, що може дозволити собі мама, – вийти з нею на поріг будинку. Далі не можна – сусіди та однокласники не зрозуміють. До школи, як правило, всі діти вже вміють усно рахувати і читати японську складову азбуку. У країні високих технологій діти з раннього віку тренуються швидко рахувати в умі.
Японці переконані, що раннє навчання основам рахунку розвиває лобові частки мозку і творче начало в дитині, а прагнення до самостійності дуже добре дисциплінує.

Японські батьки не хвалять своїх дітей публічно.

japonska-sustema-vuhovanjja-6

Так, в розмові зі своїми знайомими будь- яка японська мама швидше ласкаво скаже «моя дурненька дитина». Під цим поблажливим епітетом батьки мають на увазі, що всі діти однаково розумні і талановиті. Однак, незважаючи на все це, в кожній родині дуже уважно ставляться до успіхів своїх дітей.

Джерело

Вам може бути цікавим, книга про японське виховання ” После трех уже поздно”  

А які з методів вам сподобались? Пишіть в коментарях!

 

Залишити відповідь