Чим старше стають діти, тим важливіше налагодити з ними контакт і враховувати їх думку і почуття з найрізноманітніших питань. Як це зробити? Перш за все, зрозуміти, в яких ситуаціях ви найчастіше порушуєте кордону дитини, принести йому свої щирі вибачення і почати діалог на цю тонку тему.
🔹 Межі тіла. Більшість людей не люблять, коли їх чіпають без попиту. Мова йде не тільки про безцеремонні знайомих, а й про дотики чужих людей в транспорті або про занадто короткої дистанції в черзі. Дітям також не завжди приємно, коли їх раптово хапають, обіймають і цілують. Якщо дитина виривається і пручається, не варто наполягати. Важливо поставитися до його відмови від тілесного взаємодії в даний момент з розумінням і повагою.
🔹 Межі почуттів. Батькам не просто прийняти яскраві емоції дитини, з якими вони внутрішньо не згодні. Наприклад, складно вирішити школяреві злитися на справедливу «двійку» або дозволити малюкові цуратися стареньку бабусю, яка півтори години їхала, щоб поглянути на правнука. Але дитина має повне право на власні почуття. Ми можемо обмежувати його поведінку, але не емоції.
🔹 Межі відносин. Коли мама і тато сваряться, кожен з батьків може наполягати, щоб дитина прийняла його сторону. Те ж саме часто хочуть від дітей в конфліктах між старшими і молодшими родичами. Коли дитина підростає, батьки прямо або побічно намагаються підібрати йому «правильних» друзів і заборонити спілкуватися з тими, хто їм з якихось причин не подобається. Насправді, важливо пам’ятати, що діти – це окремі люди. Як вони будують свої відносини з іншими – це їх особиста справа.
🔹 Межі особистого простору. Цей пункт – найчастіший привід для сімейних конфліктів. Батькам важливо запам’ятати, що не можна без дозволу брати речі дитини, перевіряти його телефон, наводити порядок в його кімнаті, читати його щоденники і акаунти в соціальних мережах. Якщо ви порушили межі особистого простору дитини, важливо вчасно вибачитися і постаратися більше так не робити.
🔹 Межі здатності до розумних суджень. Особливо гостро на неповагу в цьому напрямку ображаються підлітки. Мало кому подобається, коли йому читають нотації, нав’язують свою думку і наполягають на певній точці зору. Коли з людиною так звертаються, він зазвичай відчуває себе маленьким і дурним. Дитина не виняток з цього правила.
🔹 Межі особистих планів. Батьки часто не помічають, як відривають дитину від його занять і змушують зробити те, що в даний момент їм здається важливим. Неначе діти самі не в змозі розставити пріоритети і прийняти вірне рішення. Іноді мама і тато так захоплюються плануванням за свою дитину, що вибирають йому не тільки гуртки, в яких він повинен, на їхню думку, займатися, але і майбутню професію, подружжя, місце проживання.
🔹 Межі цінностей. Мамі і татові здається, що в першу чергу вони повинні передати дітям свої базові цінності, а вже потім забезпечити все інше. Як же батькам прикро, коли виявляється, що дитина – це окрема особистість зі своїми поглядами на життя.
Людмила Петрановська,
про порушення особистих кордонів
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com