Дитячі лічилки

Гра – не тільки найулюбленіший вид діяльності дитини, а й провідний спосіб пізнання світу. За допомогою ігор дітвора вчиться взаємодіяти та спілкуватися у колективі. Як правило, більшість дитячих ігор розпочинається з дитячих лічилок, які  допомагають визначити роль та порядок учасників у грі.

Пропонуємо вашій увазі добірку дитячих лічилок, які допоможуть не тільки весело та цікаво проводити час з дитиною, а й потренувати пам’ять.

Вийшов місяченько з хати,

Зірочки став рахувати:

– Раз – срібненька,

Два – маленька,

Три пестлива і грайлива,

А чотири – полохлива,

П’ять – у ніжному серпанку

Шість – дріма собі на ґанку,

Сім – чудова, яснолиця,

Вісім – сяюча зірниця,

Дев’ять – спить у холодочку,

Десять – в рутянім віночку.

Місяченько міркував:

– Десять вже нарахував.

Радо так потер долоні:

– Ну й чудові в мене доні!

Раз, два, три, чотири, п’ять —

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувать:

Раз, два, три, чотири, п’ять…

Три гриби на товстих ніжках

Виросли біля доріжки,

Поряд них — ще три грибочки

Одягли нові сорочки.

Пощастило рудій білці:

Сушить шість грибів на гілці.

Раз – краплинка,

Два – краплинка

Вилетіли із хмаринки,

Три – ромашки біля хати

Узялися танцювати,

А чотири – ясне сонце

Зазирнуло у віконце.

П’ять – веселий вітерець

Вгомонився накінець.

Шість – брикливе козенятко,

Сім – рогатий його татко,

Вісім – спритна сіра мишка

На кота полює нишком,

Дев’ять – яблуня розлога,

Що стоїть біля дороги.

Десять – молода калина

Нахилилася над тином.

Ось тепер вже вмієш ти

Рахувать до десяти.

А лічилочці кінець,

Ти ж бо – справжній молодець!

Раз і два — росла трава

три, чотири — покосили,

п’ять — на сонечку сушили ,

шість — в копичку поскладали,

сім — корівку годували,

вісім — молочко давала,

дев’ять — діток напувала,

десять — привела телятко,

починаймо все спочатку.

Вісім вишеньок дозріли,

Дві – ледь-ледь почервоніли,

Стала сойка щебетати,

Взялась вишні рахувати –

Полічити всі не може,

Ну, а ти їй допоможеш?

Раз, два, три,

чотири, п’ять-

п’ять горобчиків летять,

Раз, два, три, п’ять –

йду четвертого шукать.

Троє сірих баранців 

Шили братикам штанці,

Двоє всілись біля мами,

У білесеньких панамах.

Троє клопіт добрий мали –

З татом у футбол гуляли.

Порахуй-но за хвилину

Всю баранячу родину.

Качка з річки йшла,

гурт качок вела:

це – качатко сиве,

це – як жовта слива,

це – брудненький квачик,

це – м’якенький м’ячик,

це – як вовни жменька,

це – кривеньке,

це – сніжок побіг…

Скільки ж їх усіх?

 

Десять, дев’ять,

Вісім, сім –

Замовкає в небі грім.

Линуть хмари де-не-де.

Далі цифра шість іде.

В лузі скошена трава –

П’ять, чотири, три і два.

Після двійки – одиниця.

От і йди тепер жмуриться!

 

Раз і два. Раз і два.

В нас лічилка – лісова!

В лісі – дерево дуплисте,

А в дуплі живе сова,

Що жовтаві очі має,

Спить – удень. Вночі – літає.

Добрий сон, сові приснись!

Я – ховаюсь! Ти – жмурись!

(Г. Чубай)

Раз, два, три, чотири.

Кицю грамоті навчили:

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти.

Джміль, оса та бджілка –

Ось і вся лічилка.