Наталія Завісько – музикознавець, співзасновниця центру музичного розвитку “Темпо” у Львові, описує у своїй статті методику, яка допоможе дитині, опанувати гнів за допомогою звуків.
Сфера зацікавлень пані Наталії – музична психологія та ранній музичний розвиток дитини, музичні заняття з дітьми з особливостями розвитку (аутисти, діти зі синдромом Дауна). Саме такі заняття вона проводить у Центрі музичного розвитку “Tempo”.
Діти дуже щирі у прояві власних почуттів. Лише з часом і віком діти зрозуміють навіщо потрібно вміти стримувати свої емоції і як це правильно зробити. На початках розвитку дитячої особистості часто можна стикнутися з ситуаціями, коли дитина неспроможна стримувати власні емоції, а особливо гнів та розпач, що проявляються в криках, сльозах, обуренні і бажанні щось зламати, розтрощити, кинути і навіть завдати собі болю.
Методів боротися з приступати сильного гніву є достатньо. Психологи рекомендують навчити дитину в подібних ситуаціях глибоко дихати або повільно рахувати до десяти. Однак, не завжди ці способи достатні, щоб «охолодити» сильний гнів вашої дитини. Тож, можна спробувати «гасити» спалахи злості за допомогою звуку і навчити дитину самостійно справлятися з подібними «нападами» разом з музикою.
Звукотерапевтичний етап гамування гніву наступає, коли негативна емоція уже окутала вашу дитину, наростає і не спадає після словесних пояснень, дихальних та інших вправ. В такому випадку, не пожалійте якоїсь великої і гучної посудини (наприклад, чавунної каструлі чи металевої миски), дерев’яної чи алюмінієвої ложки та 5 хв. спокою ваших сусідів.
Відведіть дитину у найбільш віддалене від людського слуху місце, дайте їй вказані предмети і дозвольте гамселити по них щосили. Ефект від цієї дії перегукується з ефектом вибивання боксерської груші, коли весь гнів концентрується в руках і «передається» неживому предмету. Однак, його сила також в звуковому впливу: оскільки звук буде дуже сильний і пронизливий, він швидше охолодить, чи то пак, оглушить гнів вашої дитини.
Далі наступає момент «очищення» від негативу: дитина буде все більше тлумити предмет, видумуючи як по-новому його вдарити. Можливо навіть її зацікавить сам звук, що видобувається і вона почне експериментувати (наприклад, бити об дно каструлі або водитиме ложкою по її краях). Це також хороша ознака того, що хід думок кардинально змінився.
В останні хвилини такої звукотерапії наступає втома – як фізична, так і емоційна. Тож дозвольте дитині просто вернутися до звичної діяльності, нагодуйте її, дайте попити теплого чаю. Нехай вона відпочине, а тоді можна переходити до другого етапу – музикотерапії.
автор статей, журналіст, копірайтер