Дошкільний вік наскільки чудовий, настільки й жахливий. Батьки тануть від дитячої чарівності та безпосередності, але часто приходять у відчай від того, що не виходить домовитися з чарівною нехочухою. Але багато батьківських промахів можна запобігти, якщо пам’ятати, що малюки до 5-6 років:
- нічого не роблять на шкоду дорослим, не хочуть вам насолити і зіпсувати життя. Просто вони ще не всі вміють і особливо – справлятися зі своїми почуттями;
- вони не справляються з багатьма речами в силу того, що їх мозок і тіло ще не дозріли для цього.Тому вимагати від трирічного і навіть від п’ятирічного малюка швидше збиратися майже безглуздо. Як і акуратно складати речі, прибирати завжди за собою іграшки, не забувати чистити зуби, бути відповідальним, доброзичливим і багато іншого;
- це вік, коли діти вчаться багатьом речам, в тому числі і найпростішим. Але їм мало сказати, як правильно, а потім чекати від них бездоганного виконання.
Дошкільнятам треба показувати, роз’яснювати і підтримувати їх спроби навчитися. Показати на власному прикладі треба не 1-2 рази, а раз 10-15. Важливо допомагати малюкові розвиватися і ставати самостійним, не пригнічуючи його особистість.
- Не робіть того, що діти можуть робити самі. Дорослому простіше і швидше самому нагодувати дитину, прибрати усі іграшки, але так ми забираємо у неї можливість поліпшити свої навички. Тим більше, що після року діти люто відстоюють свою самостійність словами “Я сам”. Цей етап дитячого розвитку треба всіляко підтримувати, а не блокувати. Крім, звичайно, випадків небезпеки для життя.
- Не кидайтеся на допомогу при перших дитячих невдачах. Красиво намалювати лінію, надіти футболку, донести філіжанку і нічого не розлити вийде не відразу. Спробуйте надавати допомогу і утримайтеся від зауважень.
- У Монтессорі-педагогіці є правило: не виправляти те, що зробила дитина. Наприклад, він навчився витирати зі столу. Перші спроби будуть незграбними, але сам малюк буде надзвичайно гордий собою. Якщо ви ту ж секунду кинетеся виправляти і повчати його, то ця гордість і бажання прибирати за собою швидко випаровуватися. “У мене нічого не вийде”, “Давай краще ти” – ось, що потім кажуть такі діти, які бояться зробити помилку.
- Частіше відзначайте хороші вчинки і досягнення дитини, ніж її промахи. У благих цілях дорослі охочіше загострюють увагу дитини на її проступки. Тим самим, ми як би даємо сигнал: для того, щоб привернути увагу, треба зробити щось недобре. Поміняйте це правило, і дитина охочіше буде намагатися вас порадувати гарною поведінкою.
- Якщо дитина проштрафилась, дайте їй можливість все виправити. Розмалювала підлогу фарбами? Нехай допоможе її помити. Виправляючи свої помилки, вона бачить, що у вчинків є наслідки, з якими їй доведеться мати справу. Але батьківський крик і можливе покарання змусять її боятися, але не навчать виправляти помилки.
- Залучайте дитину до домашніх справ. Нехай це буде щось просте і посильну для її віку, на зразок поливу квітів, розвішування білизни, витирання пилу з меблів. Такі обов’язки допомагають малюку зростити в собі впевненість, що у нього виходить і що він вносить свій внесок в сім’ю.
- Зробіть вільну гру пріоритетною в питанні дитячого розвитку. Не поспішайте розважати, коли дитині нудно. Дайте можливість дитячій уяві проявити себе. Використовуйте гру в спілкуванні з дитиною. Діти вчаться під час гри – зовсім не абстрактна фраза. Трьохрічного малюка набагато легше одягнути, якщо допомагати йому буде літачок або який-небудь казковий герой. Це вимагає від батьків задіяти фантазію, але зате знизить загострення в багатьох питаннях.
- Попереджайте дитину про зміну діяльності. Коли діти чимось захоплені, їм важко на першу вимогу переключити свою увагу. Наприклад, під час прогулянки попередьте трохи заздалегідь, що скоро треба буде йти додому. Так у дитини буде можливість змиритися з цією думкою і закінчити гру.
- Намагайтеся дотримуватися режиму дня. Діти люблять передбачуваність і послідовність. Так їм легше виконувати рутинні дії.
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com