Немає на світі нічого простішого й доступнішого, зручнішого й різноманітнішого, живішого й об’ємнішого, ніж гра з піском. Недарма дітей так манять пісочниці. Пісок — дивний природний матеріал, здатний передати одночасно багато чого: відчуття розмаїтості природи, відчуття можливостей свого тіла і сутності життя взагалі з його плинністю, непередбачуваністю, безліччю форм.
Піскова терапія (англ. Sand-play) — один з методів психотерапії, що виник у межах аналітичної психології. Понад 10 років цей метод вдало застосовують не тільки для діагностування внутрішніх психічних проблем, але й для розвитку дітей. Взаємодіючи з піском, дитина отримує свій перший досвід самоаналізу, вчиться пізнавати свої відчуття, а також розвиває дрібну моторику рук, мовлення та мислення.
Людина пізнає світ за допомогою п’яти органів чуття, найпершим з яких є тактильне відчуття. Воно стає першим відчуттям дитини, якому вона звикла довіряти. Довіра до тактильно-кінестетичного відчуття робить піскову терапію настільки результативною.
Піскова терапія для дітей — це ігровий спосіб розповісти про свої проблеми, показати свої почуття, фантазії, страхи й позбутися їх, побороти емоційне напруження. Адже гра для дитини — необхідна, природна й улюблена діяльність.
У лотку з піском (вологим або сухим) дитина разом з психологом розташовує мініатюрні фігурки й створює різні картини. Пісок діє на дітей, як магніт. Перш ніж вони встигають усвідомити, що роблять, їхні руки самі починають просіювати пісок, будувати тунелі, гори тощо А якщо до цього додати мініатюрні фігурки, іграшки, тоді з’являється цілий світ, і дитина повністю поринає у гру. Кожна обрана фігурка втілює якийсь персонаж, котрий може взаємодіяти з іншими героями. Дитина сама придумує, про що вони говорять, що роблять; іноді малюк може запросити психолога приєднатися до гри й виступати від імені якого-небудь персонажа.
У всіх цих випадках дитина почуває себе хазяїном свого маленького світу і є режисером драми, яка розігрується на пісковому аркуші. Те, що колись таїлося у глибині дитячої душі, виходить на світло; персонажі гри починають рухатися, виражаючи найбільш актуальні для дитини почуття й думки. Гра з піском дає дитині можливість позбутися психологічних травм, переносячи свої фантазії назовні, на площину пісочниці, і сформувати відчуття зв’язку й контролю над своїми внутрішніми спонуканнями.
Відомий американський педагог С. Куломзіна відзначає, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але й ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.
Піскова терапія може бути групова та індивідуальна.
Коли робота проходить в групі, перевагою є те, що діти спілкуються, взаємодіють персонажами, вирішують конфлікти та навчаються безпечно адаптовуватися до різного оточення. Також, коли ми програємо ту чи іншу ситуацію, від дітей можна почути багато різних варіантів розгортання подій, що є безцінним досвідом для інших діток, які це чують і вже підсвідомо беруть на «озброєння», для подальшого перенесення цієї дії в реальне життя.Що стосується індивідуальної піскової терапії, тут також є переваги. Індивідуальна робота налаштовує на глибоке занурення в себе, дає дозвіл відкритися і довіритися, дозвіл самому собі бути тут і тепер, пропрацювати проблему найбільш детально та унеможливити її травматичне повторення. Також в індивідуальній роботі зручніше пропрацювати болісні та травматичні ситуації безпечно для себе.
Гра – це природний спосіб вираження своїх переживань, усвідомлення світу, побудови та розвитку стосунків. Але гра не втрачає свого значення і для дорослих, тому що тільки граючись, в найширшому розумінні цього слова, легше знайти підхід до своєї творчої суті, яка дає енергію для росту і розвитку. Піскова гра дає можливість виразити те, що важко пояснити словами, доторкнутися до тих глибин своєї душі, до яких неможна звернутися напряму, побачити в собі те, що зазвичай вислизає від повсякденного мислення.
Граючись у пісочниці без певного завдання, діти реалізують програму самопсихопрофілактики. У пісочниці також можна починати раннє навчання дитини. Ігрові заняття у піску гарно розвивають тактильно-кінестетичні відчуття.
Розвиваючи тактильно-кінестетичну чуттєвість та дрібну моторику, ми вчимо дитину прислуховуватися до себе та проговорювати свої відчуття. А це, у свою чергу, сприяє розвитку мовлення, довільної уваги та пам’яті. Але головне дитина отримує перший досвід рефлексії (самоаналізу). Вчиться розуміти себе та інших. Так закладається база для подальшого формування навичок позитивної комунікації.
Пісочниця може стати невеликою «життєвою лабораторією», в якій існують свої обмеження (розмір пісочниці, кількість і якість мініатюрних фігур, тривалість заняття), свої свободи, а також особиста відповідальність того, хто створює «пісковий світ», все це використовувати. Власні зміни не завжди відразу помітні, але вони накопичуються, зберігаються і будуть впливати на все майбутнє життя.
Пісочна терапія допомагає у розв’язання наступних проблем:
- Різні форми порушень поведінки;
- Складнощі у взаєминах з дорослими;
- Психосоматичні захворювання;
- Підвищена тривожність, страхи;
- Труднощі, пов’язані зі зміною в сімейному оточенні (розлучення, поява молодшої дитини тощо) та в соціальних ситуаціях (дитячий садочок, школа, робота, бізнес тощо);
- Неврози.
Коли поринаєш у чарівний світ піскової терапії, пісок стає землею, блакитне дно пісочниці перетворюється на воду, борти – сторони горизонту. Фігурки людей і звірів «оживають» у руках, починають розігрувати вашу особисту казку та вести її до щасливого завершення.
У цій історії ви будете казкарем і головним героєм. Зрозумієте суть своєї проблеми, знайдете способи її вирішення та отримайте задоволення від гри.
Хочете спробувати та пізнати ефективність сендтерапії?
Запрошуємо на заняття з піскової терапії для дітей у центрі Яни Ліщук.
Детально про заходи для дітей та батьків на базі Центру розвитку особистості Яни Ліщук.
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com