Site icon Міні Рівне

Підвищена тривожність у дитини чи тривожний розлад?

Тривога – одна з базових емоцій, що дозволяє людині розпізнати загрозу її безпеці. Вона супроводжує дитину від народження, під час дорослішання та навчання. Контакт з незнайомими людьми, перші дні у садочку, виступ на концерті, контрольна робота чи іспити – весь час більшість з нас під час цих подій супроводжує хвилювання перед невідомістю, ми відчуваємо тривогу, але це якісно ніяк не впливає на наше життя. 

Тривога: коли варто звернутися до спеціаліста

Стан, коли тривожність переростає у страх, дитина ціпеніє, важко дихає (може навіть втратити свідомість) і це не в змозі контролювати, зупинити, коли емоції зашкалюють, а дорослі, що поряд, не знають як допомогти, варто звернутися до спеціаліста. Не слід шукати інформацію в Інтернеті: як позбутися панічних атак, а варто якнайшвидше повноцінно обстежити дитину у педіатра та звернутися за консультацією до дитячого психотерапевта. Можливо, у дитини тривожний розлад.

Причини тривожних розладів

Почнемо зі статистики. Кожна 8 дитина страждає від надмірної тривожності. Важливо, зазначити, що тривога перед якимись значущими подіями, хвилювання вважається нормою і невіддільна частина життя, якщо це не впливає на якість життя дитини. Однак якщо батьки мають спостереження змін у поведінці дитини й вони мають системний характер (істерики, поганий сон, енурез), дитина часто хворіє – це симптоми, які  можуть вказувати на розвиток тривожного розладу. Проблемою є те, що якщо вчасно не звернутися за кваліфікованою допомогою, ризик того, що розлад залишиться з дитиною на все життя досить великий і дошкулятиме їй, впливаючи на якість життя у всіх сферах.

Фактори, що можуть провокувати розвиток тривожних розладів:

Види тривожних розладів

Тривожні розлади – сьогодні одна з найпоширеніших проблем з психікою.

Щоб вчасно звернутися за допомогою до спеціаліста, варто бути уважним до поведінки дитини.

Генералізований тривожний розлад

Характеризується постійною підвищеною тривогою, хвилюванням за своє та рідних людей) здоров’я, життя. Хоча в реальності немає реальної загрози. Дитина стає дуже нервовою, спостерігається порушення уваги та пам’яті, розлади сну та харчової поведінки. Такий невроз суттєво впливає на якість життя дитини. Заважає навчанню та її розвитку. 

Панічні атаки

Це сильний напад страху, який має тілесні прояви: тахікардію, порушення дихання (є відчуття нестачі повітря), може спазмувати шлунок, приступи блювання. Може проявлятися у стресових ситуаціях для дитини – звук повітряної тривоги, публічний виступ тощо.

Сепараційна тривога

Є віковою нормою у віці до 3-х. Проявляється страхом розлуки з батьками. Дитина фантазує, що з ними може щось погане статися і вони більше ніколи не прийдуть. Малюк понадміру нервується, якщо їх немає поряд. Може скаржитися на головний біль, нудоту, підвищення температури, відсутність настрою. Якщо дитина старша 5 років і досі болісно реагує на відсутність мами чи тата, це привід звернутися до дитячого психолога.

Шкільна фобія

Як правило, це реакція на травмуючі події, пов’язані з школю: булінг однолітків, старшокласників чи вчителя. Дитина помітно нервує та уникає відвідування школи. Така поведінка потребує втручання батьків та консультації у спеціаліста.

Вибіркові фобії

Дитина панічно боїться певних предметів, явищ чи тварин. Як правило, виникає після якогось випадку, під час якого дитина отримала негативний досвід взаємодії й дуже злякалася: наприклад, павуків, вуличних собак, клоунів чи лікарів тощо.

Життя – дуже емоційно насичений процес, і дитина може зустрічатися з різної сили емоціями. Але завдяки адекватній підтримці батьків та вчасна допомога спеціалістів допоможе дитині з усім впоратися.

Exit mobile version