Вірші про весну для дітей відображають в цікавій формі всі події, що відбуваються під час довгоочікуваних трьох місяців. Вивчаючи вірші, дітки не лише розвивають пам’ять, а й дізнаються багато цікавого про кожен місяць зеленого сезону.
Читайте також: Великодні вірші для дошкільнят
Читайте також: Вірші про маму для дітей
Читайте також: Вірші на Великдень для дітей
Весна Катерина Перелісна
– Що з весною настає?
– Сніг у полі розтає.
– А чому то так буває?
– Сонце його пригріває.
– Що ж синіє на землі?
– Ніжні проліски малі.
– А що пнеться з-під листа?
– То травичка вироста.
– А над полем що бринить?
– Любий жайворон дзвенить.
Вербові сережки Ліна Костенко
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
– Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Веснянка Тамара Коломієць
Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Весняні квіти Олена Пчілка
Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна –
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
Де поділася весна? Л. Цілик
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з’явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Весняні квіти О.Роговенко
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
Чарівне пора Т. Корольова
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі…
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов’ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Перші крапельки весни Г. Бойко
Ще навколо біло-біло,
Та вже сонечко пригріло.
І з-під стріхи: капу-капу! —
Прямо цуцику на лапу.
Цуцик носа підставляє,
Цуцик хвостиком виляє:
Він радіє довгожданим
Першим крапелькам весняним.
Весна О. Роговенко
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
Пісня про весну Т. Корольова
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Весняна пісенька Л. Коврига
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.
Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.
Пісня весняних хвилин В. Берестов
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!
Все навколо зеленіє… О. Олесь
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте…
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».
Весна Н. Забіла
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!
Весняні дзвони М. Сингаївський
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
Ластівоча весна М. Сингаївський
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.
Весняний дощ М.Стельмах
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
Так починається весна А. Костецький
Знов починається весна!…
Знов починаються дива…
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора…Вчора…
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!…
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
Весняні квіти О. Пчілка
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
Конвалії М. Познанська
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
Травка-веснянка М. Сингаївський
Травко- муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.
Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.—
Покропим водою,
Щоб ти не зів’яла.
Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір’я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.
Весна М. Стельмах
Грає сонце промінцями,
Білий сніг стає струмками,
І, співаючи, струмки
Шлях знаходять до ріки.
Річка ширшою стає,
В річці сонце устає,
Біля сонця риболов
Тягне срібний свій улов.
Весна, весна! Радійте дітки… О. Олесь
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, –
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, – сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
В Саду Н. Калюжна
Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.
А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.
Весна Г. Вієру
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Журавлі О. Олесь
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис…
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі…
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
Білі котики Н. Забіла
На вербі, на пагіллі,
Білі-білі котики.
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики,
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.
Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку,
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.
Котики Л. Новикова
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.
Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:
Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…
То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?
Вербові котики Г. Химич
Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.
ВЕСНА А. Костецький
У нашому дворі
Стоїть весна така,
Що навіть зацвіла
Мітла сніговика!
Береза розвивається А. Камінчук
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!
А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.
* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!
І. Франко
* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, –
Степ кругом зазеленіє.
П. Капельгородський
* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
В. Пачовський
Ой весна, весна
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку…
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.
Роботу в Рівному шукають тут.
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com