В українському суспільстві заведено вважати, що депресія — це “не така то й вже хвороба”, а коли дорослі чують про депресію у дітей, то це викликає у них, як мінімум здивування. Але депресія у дітей існує — і це не просто “поганий настрій”, це небезпечне захворювання, яке може мати летальне закінчення для життя (суїцид). Тому рання діагностика, вчасне лікування та обізнаність батьків — запобігають суїциду як крайній спробі позбавлення цього стану. Адже самогубство це не “небажання жити”, самогубство — це спроба завершити той стан, у якому перебуває дитина. Депресія — це як “маленька смерть”, бо саме це захворювання призводить до ізоляції та небажання жити.
Цей матеріал — звернення до батьків та педагогів і мета його — звернути увагу на стан дитини, на її емоційні переживання та як можна відрізнити знижений настрій від проявів депресії. Тому що життя важливіше, аніж будь-які проблеми…
Факти та статистика про депресію у дітей та підлітків
- 3-5% підлітків мають наявну депресію;
- діти (до 11-12 років) хворіють на депресію менше, ніж підлітки;
- під час статевого дозрівання частота депресії швидко зростає;
- у підлітковому та дорослому віці дівчатка\жінки хворіють на депресію вдвічі частіше, ніж чоловіки;
- майже 70% підлітків мають рецидив депресії впродовж наступних 5 років (від початку першого захворювання).
Причини депресії у дітей
Єдиного фактора, котрий розвиває депресивний розлад, не встановлено. Є різні теорії та фактори, які намагаються пояснити причини виникнення депресії.. Ми можемо успадковувати та мати схильність до депресії, що розвивається під впливом різних факторів.
Ось деякі з них:
- Генетичні (внутрішні) чинники: дослідження показують, що генетичний фактор “спрацьовує” у тому випадку, коли є нещасливе коло впливу (родина, складні життєві обставини, порушення спілкування, хвороби). І цей фактор має протилежне сторону — люди з найбільшим генетичним навантаженням можуть не відчувати одного прояву депресії, якщо зовнішнє середовище є сприятливим та підтримуючим.
- Біологічні фактори: порушення нейробіохімічного балансу в синапсах мозку, порушення біологічних ритмів і т.д.).
- Зовнішні чинники: травми, історія насильства (сексуальний та фізичний аб’юз), відсутність відчуття безпеки, надмірна кількість негативних емоцій, переживань у сім`ї (тривога, гнів, страх, агресія), каральна дисципліна та виховання на основі покарань (в цьому випадку ключову позицію відіграє мама — чим більше покарань від мами (або тої, хто її заміняє) — тим більший ризик розвитку депресії. Це пов`язано із роллю мами — як орієнтира безпеки. Якщо та, хто має утримувати безпеку, надмірно карає дитину — це викликає надмірно руйнуючі почуття та певний “розрив” у психіці дитини).
Що може спровокувати депресію у дітей та підлітків?
- регулярна відсутність підтримки та турботи;
- розлучення батьків/надмірні скандали та сварки між батьками;
- захворювання;
- втрата коханої людини/втрата друга.
Прояви депресії у дітей
Депресію досить важко розпізнати та діагностувати (особливо у дітей), тому що вона має свої “маски” та симптоми дитячої депресії можуть не бути такими явними як у дорослих. Але як у дорослих так і у дітей, депресія має 3 основних прояви:
- Втрата відчуття насолоди та неможливість отримувати задоволення (особливо від того, що радувало завжди);
- Спад настрою;
- Зниження енергії, брак сил (навіть на прості щоденні справи, наприклад приймання їжі, гігієна).
Для встановлення діагнозу всі симптоми повинні мати:
- продовжуваність від 2 до 6 тижнів;
- масштабність проявів — тобто всі симптоми проявляються у всіх сферах життя.
Діагностувати депресію у дітей досить непросто, оскільки вона може бути маскованою і це є своєрідною відповіддю дитини, або підлітка на саме захворювання (його намагання подолати цей стан).
Масками депресії можуть бути: вживання психоактивних речовин (алкоголь, наркотики); відмова від їжі; перебування в інтернет спілкуванні/іграх більшої частини дня. Дитина/підліток із депресією постійно шукають способи подолання поганого самопочуття і ці способи є не завжди безпечними. Тому батьки та педагоги можуть зосереджуватись у способах “зміни поведінки” та покаранні за погані звички, при цьому основна причина — не виправляється.
Ще одним, мабуть, найважливішим і найтривожнішим симптомом, є спроби дитини або підлітка повідомити про самогубство і спроб здійснити його. Існує міф про те, якщо людина говорить про самогубство і не вчиняє його, то вона так “жартує” і тільки намагається залякати інших. Але це не так. А у дітей ця грань між “думаю/хочу налякати й зроблю” — досить тонка. У 80% підлітків, які вчиняли спроби самогубства та 60% тих, хто покінчили життя самогубством страждали від розладів настрою. Якщо ваша дитина говорить про самогубство, вчиняє планування, намагається попрощатись (явно або завуальовано), дарує свої речі, має підвищену схильність до ризикованих дій та захоплень, часто говорить про смерть, має ознаки самоушкоджень (порізи, роздряпування, шрамування). До будь-яких із цих проявів варто відноситись з максимальною обережністю та вживати заходів, шукати допомогу.
Що можуть помічати педагоги та батьки?
- Відмову йти до школи/відсутність у школі, зниження/погіршення шкільних результатів.
- Надмірна дратівливість, агресія, гнів.
- Неможливість/труднощі у встановленні контакту з однолітками. Ізоляція підлітка від інших дітей.
- Численні соматичні прояви: біль у шлунку, голові, ногах, запаморочення.
- Зміна ритму сну, проблеми зі сном — ранні пробудження та неможливість засипання.
- Збудження, або гальмування у поведінці.
- Думки/розмови про смерть або самогубство.
Профілактика дитячої депресії. Як бути батькам?
Варто сказати, що однією із найважчих причин лікування депресії є неприйняття батьками депресії (симптомів) як хвороби. Бо реакція батьків на дитячі проблеми є непростою. Вимоги до дитини, посилення контролю, вимагання гарного навчання — все це може підсилювати симптоми хвороби. Усім нам дорослим важливо формувати терпимість, прийняття помилок дитини. Адже надмірні вимоги, критика, порівняння — це все те, що формує надмірний, токсичний перфекціонізм. Варто пам’ятати, що помилки — це частина навчання; потрібно підкреслювати та хвалити за намагання та зусилля, які докладає дитина. Важливо зрозуміти. що посилюючи контроль, посилюючи покарання за “погану поведінку” — ви не отримаєте бажаного результату, а навпаки посилите прояви депресії.
Батьківське прийняття та підтримка — це те, на чому базується подолання будь-яких труднощів.
Що ви підозрюєте наявність депресії у дитини?
- В першу чергу важливо щиро поговорити з дитиною: про її почуття. переживання. Говорити, не засуджуючи її. Говорити й приймати сказане — про її проблеми, переживання та думки.
- Організувати похід до лікаря (психотерапевта або психіатра), котрий може назначити коректне лікування відповідно до віку дитини. Пігулки страшно, так. Але не жити ще страшніше.
- Будь-які думки, розмови про суїцид розцінювати як пряму загрозу життя дитини. Навіть якщо ви думаєте, що це її такий спосіб маніпуляції вами. Насправді це те, що вимагає екстреної допомоги.
- Дотримуйтесь рекомендацій спеціалістів: своєчасний прийом ліків, регулярне відвідування психотерапевта. Майте готовність до того, що лікування подіє не одразу — перші полегшення можуть стати помітними за декілька тижнів.
- Майте свій алгоритм дій, коли необхідне екстрене втручання (телефони психіатрів, психотерапевтів).
І насамкінець, життя будь-якої дитини важливіше будь-якої школи та успішності в ній. Лишайтесь чуйними та уважними батьками.
Читати більше: Які сучасні методи виховання погано впливають на розвиток дитячого мозку
Дитячий психолог, сертифікований травмотерапевт та психологічний консультант (Regent University, USA), EMDR-спеціаліст.
Контактний телефон: 067-861-13-16