Згідно Закону України про освіту, повна середня освіта є обов’язковою, проте здобувати її можна безпосередньо у школах, або ж заочно, екстерном чи дистанційно. Останній варіант досить легкий в реалізації, тому його найчастіше вибирають батьки, яким геть не до вподоби шкільна освіта.
У чому різниця між екстернатом, заочним та дистанційним навчанням?
Екстернат – це домашнє навчання з можливістю проходження атестації в будь-якій школі. У дитини нема кураторів, тому така форма потребує серйозних обґрунтувань: стан здоров’я дитини, значне випередження чи відставання від шкільної програми, часті переїзди сім’ї тощо.
Заочне навчання теж передбачає самостійне освоєння шкільної програми і дитина повинна мати вагомі причини, аби перейти на таку форму здобуття освіти. Найчастіше це старшокласники, які визначились з професією та починають працювати. При цьому також здається державна проміжна та підсумкова атестація.
Дистанційна форма освіти, на відміну від інших, не потребує обґрунтувань: батькам достатньо просто знайти школу з дистанційним навчанням, оплатити його (адже поки що всі школи і Україні, які працюють дистанційно, приватні) та отримати куратора для дитини, який буде допомагати в освоєнні державної освітньої програми.
Переваги та недоліки домашньої освіти
У першу чергу, мінусом позашкільних форм навчання є те, що батьки учня не завжди можуть повноцінно організувати навчальний процес та всебічно розвивати її, адже це потребує значних витрат часу, коштів та сил.
Проте при грамотному батьківському підході, домашня освіта є чудовим варіантом, адже:
- Школярі опановують предмети так, як можуть та хочуть, з комфортним для них ритмом та гнучким графіком. Адаптована батьками шкільна програма набагато ближча до реального життя, ніж академічні підручники та дійсно підходить конкретній дитині, тоді як у школах всі повинні вчитись однаково, незалежно від рівня розуміння та особливостей кожного.
- Зазвичай діти на дистанційному навчанні відвідують гуртки по інтересах та самі обирають коло спілкування, що допомагає зберегти самооцінку та впевненість. Як відомо, дуже багато учнів потерпають від постійного знущання однокласників, тому домашня освіта допомагає вберегти дітей від зайвих стресів та депресії.
- Як наслідок, діти звикають самоорганізовуватись, самостійно вчитись та опановувати нове, краще орієнтуються в життєвих ситуаціях. Після закінчення домашньої школи юнаки та дівчата легко здобувають вищу освіту (в інститутах, як відомо, викладачі не бігають за студентами як вчителі в школі, зі словами “вивчи хоч щось”) тому вони з самого початку в більш виграшному положенні порівняно з випускниками шкіл.
Як перевести учня на домашню освіту та коли це варто робити
Переважна більшість батьків, діти яких знаходяться на домашньому навчанні, спочатку все ж віддають їх до звичайної школи. По закінченню початкових класів суттєво міняється перелік предметів та виявляються усі недоліки шкільної програми та відірваних від життя підручників, саме тоді батьки та діти часто переходять на домашню освіту. Проте дуже багато на домашньому навчанні й учнів 1-4 класів. Варто зауважити, що школярі середніх та старших класів потребують набагато меншого втручання батьків у навчальний процес, ніж учні молодших класів.
Далі трохи статистики:
Отже, якщо ви серйознио розглядаєте можливість переходу на домашню освіту, вам необхідно визначитись з формою подальшої освіти: дистанційна форма, довідка для екстернату, заочна школа.
Якщо ви вибрали екстернат, отримати його можна в будь-якій державній школі, спираючись на на 59-му статтю закону “Про освіту”, першу частину 3-го пункту положення “Про екстернат“, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. До речі, сільські школи набагато охочіше беруть дітей на навчання екстерном, тому що це дозволяє доукомплектувати навчальний заклад.
Також потрібно знати, що в такому разі школа повинна забезпечити дитину підручниками та можливістю проходити атестацію і отримувати документи, що свідчать про отримання середньої та повної загальної освіти.
Надіюсь стаття буда вам корисною,тому не забудьте поділитись нею з друзями!
Автор персональних дитячих казок та віршів, журналіст-копірайтер, мама з трирічним стажем.