7 книжок про татусів

Тати бувають різні — дотепні і понурі, чутливі й заклопотані, близькі й далекі, героїчні й не надто, але завжди – дуже-дуже важливі для дитини.

Експерти з дитячого читання порталу БараБука зібрали колекцію портретів різних тат із сучасних українських книжок для дітей

Обравши одну з цих книжок для спільного читання, кожен тато матиме змогу відчути власний особливий зв’язок із донею чи сином.

 ДОТЕПНИЙ ТАТО

“Татусева книга” Володимира Вакуленка-К. з ілюстраціями Наталки Гайди – чи не найперше видання, яке спадає на думку, коли мова йде про тата у нашій дитячій літературі. Автор написав цю книжку для двох своїх синів, Віталіка та Влада, про що свідчить присвята й звернення у текстах.

“Татусева книга” – це збірка дотепних віршів із оригінальними сюжетами для читачів від трьох-чотирьох років. Тут є про яскраву клумбу з квітів, які вирощує слоник Славко, про переповнену зупинку, де кумедний щур намагається сісти на автобус, про новосілля крота, про день народження кульбабки, про равлика-школярика, що, вийшовши з дому 1-го вересня, до листопада нарешті доповз до школи… Образ веселого і дотепного тата-оповідача об’єднує усі ці незвичні історії.

Замість коника – мій тато
Мусить вранці поспішати.
– Що ж ти тата осідлав?
– Пішки йшли б, так він проспав…

ВИНАХІДЛИВИЙ ТАТО

Усім батькам знайома ця бентежна мить, коли емоції переповнюють їхнього малюка, вуста сумно кривляться – і ось-ось почнеться голосний і розпачливий плач. Однак часом є кілька секунд, коли ще можна порятувати ситуацію. Лише найкмітливіші батьки вміють дуже доречно пожартувати чи швидко перетворити на гру неприємну дитині ситуацію. Саме цей майже неймовірний хід вдається татові Ромка з книжки “Монетка” Ані Хромової та Анни Сарвіри.

Коли хлопчик виявляє, що через дірку в кишені загубив свою монетку, тато встигає завважити: “Ну, не засмучуйся. Подумай, як це весело – мати таку чарівну кишеню… Якщо у ній є дірка, то немає дна. Отже, у тебе бездонна кишеня!”. І згодом обидва герої вже ідуть пішки центром Києва, вигадуючи, що можна покласти в таку чарівну кишеню.

“Монетка” – книжка-картинка для читачів від чотирьох років, а оскільки це ще й книжка-білінгва, то англійський варіант її тексту стане в пригоді молодшим школярам.

— А може… Може, вона випала крізь дірку в кишені?
— Ой, — похнюпився Ромко.
— Ну, не засмучуйся. Подумай, як це весело — мати таку чарівну кишеню.
— Не чарівну, тату. Вона не чарівна! Вона дірява! — став сердитись Ромко.
— А от і чарівна! Якщо в ній є дірка, то немає дна. Отже, у тебе бездонна
кишеня!

 

ЧУТЛИВИЙ ТАТО

“Гойдалка під кленом” Галини Ткачук та Оксани Були – ще одна україно-англійська книжка-картинка від “Братського”. Тато в ній з’являється саме тієї миті, коли головній героїні, Ніні, вкрай необхідна підтримка, передовсім емоційна. “Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає”, – так Ніна оповідає про цю важливу мить.

А наступного ранку Нінин тато відкладає всі справи, бо відчуває, як терміново його доньці треба знайти розсаду квітів, які та ненавмисне затоптала напередодні. Цей тато відчуває особливу важливість моменту – і небов би без зусиль рятує ситуацію, і на обличчі його доні з’являється усмішка. Що прикметно, Нінина мама приєднується до тата лиш на останньому етапі місії порятунку розтоптаної клумби.

— Як називаються ці квіти? — питаю.
— Дельфіній, — каже Марків дід.
Мені подобається їхня назва. Мати дельфіній біля майданчика — це
майже як мати справжніх дельфінів.

«АВТОРИТЕТНИЙ» ТАТО

“Стефа та її чакалка”– відома казкова повість Івана Андрусяка, п’єсу за мотивами якої діти ставитимуть на уроках у четвертому класі. Саме історія про Чакалку відкрила цього письменника дитячій літературі. Мова в повісті здебільшого про пригоди Стефи в казковій школі, куди героїня потрапляє після того, як її викрадає таємнича чакалка. Однак ми не можемо оминути увагою книжку, яка починається отак: “Стефа – сміхотунчик. Точнісінько як тато. І мама, і сестричка, і навіть бабуся теж сміхотунчики. Але Стефа – татійка”. А далі йдеться про те, що тато має великий авторитет, себто живіт, на якому Стефа каталася, коли була маленькою. Зрештою, це іще один оригінальний спосіб пояснити, що таке батьківський авторитет.

ТАТО-ЗАХИСНИК

Книжка “Мій тато став зіркою” Галини Кирпи з ілюстраціями Оксани Були – драматична й нелегка для читання. Головний герой оповіді – тато, який живе… у пам’яті. Історія оповідається від імені дівчинки, батько якої загинув на Майдані. Безперечно, перш ніж пропонувати цю книжку для читання синові чи доньці, батьки мають прочитаті її самі й вирішити, чи готова їхня дитина сприймати цей емоційно складний текст.

Та хоч тема втрати батька дуже складна, дорослі не можуть її вічно замовчувати у суспільстві, в якому так багато дітей пережили таку трагедію на власному досвіді. Однак серед глибокого суму в книжці бринить світла нотка – “наш тато став зіркою і завжди нам світитиме”. Навіть той тато, який живе лише в пам’яті, підтримує і надихає свою дитину, світить їй і завжди світитиме.

«Та будить мене не мама, а Майдан. Коли люди кричать «Герої не вмирають», я пошепки проказую ці слова за ними. Якщо проказувати їх багато разів, то починаєш вірити, що так воно і є. Герої відпливають в небо у жовто-синіх човнах. Туди, де мерехтять зірки. Навіть якщо ті зірки затуляться від нас хмарами і в повітрі захурделить так, що не видно буде ні неба, ні землі»

САМОТНІЙ ТАТО

Як бачимо, інколи ситуації “книжок про тат” дуже складні.

Одина із таких книжок – підліткова повість Оксани Лущевської “Інший дім”.

Тут мова йде про розділену сім’ю. Мама, Анна, їде працювати в Америку, де знаходить собі інше життя, інший дім, іншого чоловіка. В Україні залишаються двоє її дітей-підлітків, Поліна та Артем. А також їхній батько, Віктор. Дуже специфічний і зовсім не ідеальний: “Батько хвилювався. Я пізнавав у його хаотичних рухах свої. Чим ми відрізняємося? Нічим… Іноді мені дуже не хочеться бути схожим на нього. Та часом я розумію, що це неможливо…”

Підліткові проблеми й тривоги мають здатність швидко множитися, нашаровуватися й зав’язуватися у вузол. Однак тато, хоч би яким він був специфічним, врешті у свій спосіб дає раду складній ситуації.

ДЕКРЕТНИЙ ТАТО

І наостанок – книжка, написана не лише про тата, а й для тат.

“Тато в декреті” Артема Чапая мотивує й надихає, проговорює проблеми батьківства, з якими зустрічається кожен тато, а також унікальний досвід декретної відпустки, яким може похвалитися у нашій країні мало який чоловік.

“З людьми, які не розуміють, що таке декрет, часом важко спілкуватися через надто різні реальності”, – пише Чапай. Однак завдяки цій книжці кожен читач може хоч одним оком зазирнути у світ відповідального батьківства такого типу.

А також мамам цікаво буде почитати Книга тато в декреті.

 

Джерело: Fathers Club