Що почитати дитині на ніч: 15 книжок для сну
«Що почитати дитині на ніч?» — питання, яке рано чи пізно поставити собі кожен батько й кожна мама. Вкласти дитину спати значно легше, коли є свій особливий ритуал. Комусь достатньо звичайного чищення зубів, комусь — склянки молока і теплої розмови, а для когось приємний ритуал це читання вголос. Байдуже, що саме ви читаєте — книжку-картинку, коротке оповідання, казку чи уривок пригодницької повісті. Головне — робити це правильно: тоді дитина розуміє та звикає, що після книжки настає час спокою, мрій і сну.
Але, як і з тортом на день народження, для особливого ритуалу завжди хочеться чогось особливого. На щастя, існує окремий жанр дитячої літератури — книги, головні герої яких так само, як і маленькі слухачі, готуються лягати спати. Головна цінність таких книжок не лише в тому, що вони на налаштовують дітей на сон (хоча батькам, звісний, приємний і цей бонус). Найцікавіше в них інше: дитина ніби опиняється в середовищі казки і повторює те, що щойно зробив герой історії, — позіхає, потягується, заплющує очі.
У цій добірці редакція Mini Rivne зібрала перевірені деякі книжки “на добраніч” для дітей, які вже багато років радять українські бібліотекарі, книжкові та самі батьки. До кожної — коротка чесна анотація без спойлерів і зазначення видавництва, щоб вам було легше знайти книжку.

1.На добраніч, Карлхене!, Ротраут Сюзанна Бернер, книга на 0-3 роки
У «сонній» книжці-картонці «На добраніч, Карлхене!» власниці Премії Г. К. Андерсена 2016 Ротраут Сюзанни Бернер усе саме так, як і має бути: деталізовані малюнки, виконані у тому ж стилі, що й відомі в усьому світі віммельбухи Бернер, одразу ж захоплюють увагу наймолодших «читачів», текст простий і лаконічний, а сюжет — банальний і знайомий багатьом.
Отож, щовечора у родині зайців повторюється одна й та ж сама історія — малюк Карлхен, як і чимало інших дітей на цій планеті, не хоче лягати спати. Але батьки не сварять малюка і не змушують його йти до ліжка, а вигадують для нього цікавезну пригоду. Разом із татом Карлхен вирушає у Велику подорож на швидкісному Капцевому експресі: від станції Хрумківка, на якій турботлива мама дасть малюкові в дорогу моркви, і до станції Засинайлівка, на якій після багатьох пригод Карлхен нарешті засинає.
«На добраніч, Карлхене!» обов’язково припаде до душі і малюкам, які із задоволенням слухатимуть та розгялдатимуть картонку у перший та сто перший раз, і батькам, які зможуть скористатися порадами Ротраут Сюзанна Бернер, коли діти відмовляться лягати спати вчасно.
Ротраут Сюзанна Бернер На добраніч, Карлхене! / текст та ілюстрації Ротраут Сюзанна Бернер / [пер. з нім. Н. Якубчак]. — Харків : Видавництво «ПЕТ», 2016.

2. На добраніч, Норі, Бріґітте Венінґер, Юсуке Йонецу,книга на 0-3 роки
Головним героєм сонної книжки Бріґітте Венінґер є кошеня на ім’я Норі, який, як і решта героїв цієї добірки, намагається заснути, але у нього ніц не виходить. Він крутиться з боку на бік, але сон не йде. Та Норі не впадає у відчай, а вирушає по допомогу до друзів. І треба сказати, що Норі неабияк пощастило з друзями, адже кожен та кожна дають йому не просто цінну пораду, а й невеличкий подаруночок, які згодом допомагають Норі заснути.
Текст книжки «На добраніч, Норі» простий і зрозумілий, а ілюстрації японського художника та автора популярних у цілому світі книжок-картонок Юсуке Йонецу затишні, спокійні та водночас казкові й по-своєму чарівні. Ця книжка-картинка навряд зацікавить дітей з великим читацьким досвідом, а от малятам і немовлятам, поза сумнівами, сподобається.
Бріґітте Венінґер На добраніч, Норі / текст Бріґітте Венінґер; ілюстрації Юсуке Йонецу. — К.: Рабарбар, 2016.

3.Баранчик Рассел, Роб Скоттон, книга 2-5 років
«Баранчик Рассел» — книжка британського автора Роба Скоттона, вже добре відомого українським читачам за іншими книжками-картинками.
На відміну від «засинайок» на кшталт «Кролика, який хоче заснути…» Карла-Юхана Форссена Ерліна, книжка про Рассела має динамічний сюжет, короткий текст та яскраві ілюстрації, що «розповідають» левову частку всієї історії.
Героєм цієї історії є кумедний баранчик на ім’я Рассел. Він відрізняється від решти овець у його отарі й дуже нагадує малого гіперактивного хлопчика, який завжди робить усе геть не так, як інші. Так сталося й сьогодні, коли Рассел став єдиним, хто не зміг заснути (доволі очікувано, якщо звернути увагу на те, чим він займається поки інші готуються до сну). Як він тільки не намагається, що він тільки не вигадує, щоби позбутися безсоння, — нічого не допомагає: ні нова подушка, ні темрява, ні інші відомі й невідомі засоби. Аж раптом, коли надію вже майже втрачено, Расселові на думку спадає одна ідея. І, на радість читачів, ця ідея спрацьовує. Герой перемагає кляте безсоння й отримує довгоочікувану нагороду — міцний сон, яким люб’язно поділиться з дітлахами.
Роб Скоттон Баранчик Рассел / текст та ілюстрації Роба Скоттона / [переклад з англ. Катерини Міхаліциної].— Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.

4. Лізелотта не може заснути, Александр Штеффенсмайєр, книга на 2-5 років
«Лізелотта не може заснути» — чергова історія Александра Штеффенсмайєра про те, що навіть в ідеальному світі зразкових європейських ферм трапляються неприємності. Зазвичай неприємності трапляються з коровою на ім’я Лізелотта. Цього разу вона, незважаючи на те, що фермерка прочитала їй та іншим мешканцями хліва казку, не може заснути. Як і баранчик Рассел Лізелотта випробовує різноманітні «популярні» методи засинання, але все намарно… адже причина її безсоння криється у тому, що вона спить одна. Лізелотта одразу ж вирішує змінити цю несправедливість, отож влаштовує справжній переполох, будить кожну живу істоту на фермі й, врешті-решт, засинає.
Попри те, що сюжет книжки дуже жвавий, а текст та малюнки приховують чимало надзвичайно смішних моментів, «Лізелотта не може заснути» — чудовий вибір не лише для денного, але й для вечірнього читання. Особливо ж із малими бешкетниками та бешкетницями, які одразу ж упізнають у головній героїні себе.
Александр Штеффенсмайєр Лізелотта не може заснути /текст та ілюстрації Александра Штеффенсмайєра / [переклад з нім. Світлани Колесник]. — Харків: Віват, 2016.
5. Містер Піп, Тереза Роув, книга на 2-5 років
Яскрава книжка-картинка бразильської ілюстраторки Терези Роув «Містер Піп» — справжній мастрід для усіх дорослих, яким чомусь досі здається, що дитячі книжки на добраніч конче мають бути спокійними та повільними. Як і Оксана Була й Александр Штеффенсмайєр, авторка цієї книжки не ставе перед собою за мету буквально знудити дитину до сну, натомість розповідає дотепну та вельми цікаву (так-так, хоча книжка ця дуже маленька, у ній знайшлося місце для інтриги) історію про смугастого котика на ім’я Містер Піп, який після смачного обіду намагається знайти тихе місце, щоби гарненько поспати. Але, виявляється, що все не так просто — спробуйте-но заснути, коли все навколо виє, торохтить, шипить, дзеленчить і гримить! Утім, як відомо, коти, коли хочуть спати, вміють долати будь-які перешкоди. І, будьте певні, що читачі, які пройдуть цей шлях разом із Містером Піпом, також захочуть трохи подрімати. Адже саме так і зробить ще одна дуже важлива героїня книжки, коли за вікнами засяють зорі. А от сам Піп уже не спатиме — які ж коти сплять уночі?
Крім сюжету та дещо несподіваного сонного ефекту, з-поміж переваг книжки «Містер Піп» варто згадати неперевершений візуальний наратив — лаконічний і водночас промовистий, динамічний і водночас напрочуд плавний, з лініями, що перетікають одна в одну, та героєм, який ніби м’яко стрибає з першої і до останньої сторінки, яка якнайкраще пасуватиме для уважного розглядання перед сном.
Тереза Роув Містер Піп / переклад з англ. Окснаи Лущевської. — Харків: Читаріум, 2017. — 32 с.

6. Соня, яка не може заснути, Забіне Больман, Керстін Шьоне, книга на 2-6 років
Книжка «Соня, яка не може заснути» Забіне Больман та Керстін Шьон розповідає історію про лісову соню, яку мама вкладає у ліжечко й готує до зимової сплячки. І, як ви вже здогадалися, спати маленькій соні геть зовсім не хочеться… Розгублена й засмучена бідолашка безуспішно випробовує різні популярні й не-популярні методи засинання, звертається до інших тварин по допомогу, а засинає тоді, коли ніхто того не очікуємо.
На відміну від уже згаданих видань, книжка Забіне Больман є значно спокійнішою і такої шаленої динаміки, як у «Лізелотті», «Карлхені» чи «Расселі», у ній немає. Утім, це аж ніяк не зіпсує дітям враження від книжки. Маємо тут і цікаву інтригу, і доволі іронічний та непередбачуваний фінал, і малюнки, що допоможуть розігратися уяві.
Родзинка історії про соню, яка найбільше переживає через те, що не буде справжньою сонею, якщо не засне, у її повчальності. Меседж, який намагається донести нам книга, важливий і потрібний — усі ми відрізняємося одне від одного й навіть однакової мети досягаємо різними шляхами, але в цьому немає нічого поганого — але було б значно цікавіше, якби він не був настільки очевидним.
Забіне Больман Соня, яка не може заснути /текст Забіне Больман; ілюстрації Керстін Шьоне / [переклад з англ. Світлани Колесник]. — Харків: Віват, 2016.

7. Зубр шукає гніздо, Оксана Була, книга на 3-6 років
Часто вмовити дитину піти до ліжка важко саме тому, що сон видається у дитинстві чимось дуже нудним й абсолютно нецікавим. Мовляв, навіщо витрачати дорогоцінний час на сон, коли можна побавитися, побігати, подивитися мультфільми, почитати та й навіть просто побайдикувати. Але дебютна книжка-картинка Оксани Були «Зубр шукає гніздо» вщент руйнує це уявлення про сон і перетворює його на щось таке, чого хочеться прагнути понад усе на світі — як най-найкращу іграшку. Іграшку, яка вже є чи не у всіх лісових мешканців, крім бідолашного зубра. Спершу зубр навіть не підозрював, що можна спокійно собі дрімати в барлозі, коли надворі мороз. Але одного дня він зустрів ведмедя, який розповів другу, що саме готується заснути…
Втім не одним лише сонним сюжетом тішить книжка-картинка, яку вигадала та намалювала Оксана Була. Маємо тут і красиві ілюстрації, і динамічну оповідь, і емоційність, і харизматичних героїв, і купу інших принад, завдяки яким книжка має усі шанси стати улюбленим читвом дитини.
Оксана Була Зубр шукає гніздо. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

8. Засинай. Прокидайся, Галина Вдовиченко, Віолетта Борігард книга на 4-7 років
«Засинай. Прокидайся» – книжка-перевертайка, у якій на читачів з однієї сторони чекають два короткі оповідання для читання дітям на спокійний сон, а з іншої — два на прокидання і зустріч нового дня. Оскільки ми з вами говоримо про «сонні» книжки, розглянемо тексти лише зі сторони «Засинай» – оповідання, що розповідають про те, як засинають машинки, і про Лялечку, яка переконувала, що ніколи не спить.
Обидва тексти чимось нагадують книжку Карла-Юхана Форссена Ерліна. Тут і особлива сонна мова, і герої, зображені із заплющеними очима, і ритміка, і самі словами, що здатні буквально приспати слухачів:
Фух-хх… На поворотах її заносить. Змучилась. Поспати б… Позіхає на усю шир радіаторної решітки.
Спа-ати… Спа-ати…
Та і як тут не заснути, коли геть усі герої обох оповідань поступово засинають: і машинки, і тваринки, і чарівні сторіння. Тим більше, що не тільки текст Галини Вдовиченко, але й малюнки Віолетти Борігард чудово передають затишну та спокійну атмофсеру, створену для відпочинку та фантастичних снів.
Галина Вдовиченко Засинай. Прокидайся / текст Галини Вдовиченко; ілюстрації Віолетти Борігард. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

9. Пора спати, Трейс Мороні
Книжка-картинка «Пора спати» австрійки Трейс Мороні цікава тим, що історію в ній розповідає сама «дитина» — миле, біле та пухнасте зайченя, яке не має проблем із безсонням, а просто ділиться з читачами секретами свого успіху в цій справі. Зайченя, з яким мають асоціювати себе діти, оповідає про свої маленькі вечірні ритуали: про те, як приймає ванну, як одягає піжаму, грається з мамою в особливу гру, слухає казку та просто розмовляє про свій день із татом. Така от сімейна ідилія, що вкупі з ритмом тексту та пастельними ілюстраціями налаштовує малечу на сон.
10. Засиналочки, Татуся Бо
«Засиналочки» — збірка сімейних текстів відомої блогерки Татусі Бо, проілюстрованих ніжними акварельними ілюстраціями Галини рогової. Сімейних, бо вони якнайкраще пасуватимуть саме до вечірніх сторітаймів у родинному колі, коли тато або мама вкладають дітей у ліжка, допомагають їм заспокоїтися й налаштуватися на сон.
На сторінках видання — віршики, колискові, казкові історії про засинання діточок, звіряток, комашок та навіть іграшок, а також доволі цікава гра забавляночка-засиналочка. Усі тексти розповідають про сон і так чи інакше переконують маленького слухача чи слухачку в тому, що «треба спати, треба спати». При цьому майже усі вони звертаються безпосередньо до дитини — синочка, донечки, сонечка, зайчика, зіроньки, кицюні, Наталочки, Оксанки, Катрусі. Отож батькам буде не складно перетворити звичний процес читання на спілкування з дитиною. Крім того, деяких батьків простенькі й традиційні тексти можуть спонукати почати самостійно вигадувати різноманітні історії на добраніч для своєї дитини.
Татуся Бо Засиналочки / текст Татусі Бо, ілюстрації Галини Рогової.— Харків: Віват, 2017.

11. Будинок уночі, Сьюзан Марі Свонсон, Бет Кроммс
Як було зазначено у вступі до цієї добірки, куди легше вкласти дітей до ліжка, якщо у вас є для того особливий ритуал. А ритуал не рідко передбачає повторення — таке ж, що і під час лічби овечок, або ж таке, що покладене в основу будь-якої кумулятивної казки, особливої уваги з-поміж яких заслуговує нещодавно видана в Україні книжка-картинка «Будинок уночі», яку написала Сьюзан Марі Свонсон, а намалювала Бет Кроммс. Книжки, що, як ви здогадалися, розповідає про будинок уночі, у якому дрімає ліжко, на якому чекає книжка, у якій летить пташка… і так далі. Насправді ж найбільше «Будинок уночі» нагадує колискову. І це не дивно, адже саме старовинна колискова «Ось ключ від королівства», яку не важко знайти в будь-якій антології англомовного дитячого фольклору, надихнула Сьюзан Марі Свонсон на створення цієї книжки.
…читаючи її, відчуваєш, ніби історія не розповідається, а лине піснею, так і спокушаючи влягтися у ліжко та заснути.
Особливого шарму та чарівності історії про будинок додають ілюстрації визнаної та всесвітньо відомої американської художниці Бет Кроммс — не дарма саме ця книжка була нагороджена медаллю Кальдекотта у 2009 році! Майже монохромні малюнки чудово передають особливу кумулятивну динаміку сюжету та акцентують увагу на гармонійному зв’язку між епізодами, які перетікають одне в одного, об’єднуючи початок і кінець та утворюючи нерозривний ланцюжок. Отож, читаючи її, відчуваєш, ніби історія не розповідається, а лине піснею, так і спокушаючи влягтися у ліжко та заснути. Приємно також і те, що головний герой книжки страшенно нагадує українського Івасика Телесика: і зачіскою, і сорочкою, і навіть коронним літанням на птасі.
Сьюзан Марі Свонсон, Бет Кроммс Будинок уночі / переклад з англ. Оксани Лущевської. — Харків: Читаріум, 2017. — 40 с.

12-14 Спи міцно, моє будівництво та Потяг-дрімотяг, Шеррі Даскі Рінкер, Том Ліхтенгелд та ще одна книга – Потяг-дрімотяг. 1-2-3
Ще одна історія на добраніч, яку неможливо не згадати у цій добірці, належить Шеррі Даскі Рінкер і Тому Ліхтенгелду та розповідає про велетенські машини, що засинають після робочого дня на будівництві.
Не надто яскраві пастельні ілюстрації, віршований текст (перекладений українською Володимиром Чернишенком) із простими, проте гарними римами та чудовим ритмом, симпатичні герої, що так вигідно вирізняються на тлі милих звіряток, дівчаток і хлоп’яток — складаємо все це докупи й отримуємо книжку-картинку, що має всі шанси стати бестселером не лише у США, але й в Україні.
Перше, що привертає увагу у книжці «Спи міцно, моє будівництво», — малюнки Тома Ліхтенгелда. У них, здавалося б, немає нічого надзвичайного, проте є динаміка, сюжетність, емоції та напрочуд влучна палітра кольорів, що змінюється відповідно до того, як змінюється час на авансцені. Тішить у книжці також і те, що кожен герой — і бульдозер, і бетонозмішувач, і кран, і самоскид — засинає по-різному, кожен має свої ритуали для «вкладання у ліжко» та свій неповторний характер, здогадатися про характерні риси якого можна з ілюстрацій Тома Ліхтенгелда. Тож, хоч у книжці, загалом, нічого захопливого не відбувається й зі сторінки на сторінку повторюється один і той самий мотив засинання, читати її цікаво. Та й бульдозер, що дрімає у багнюці, просто не може не сподобатися дітям.
Ще одна перевага книжки «Спи, моє будівництво» у тому, що вона має продовження, книжку-картинку «Потяг-дрімотяг», за сюжетом якої на таку собі станцію Дрімайлівка прибуває казковий потяг із просто фантастично енергійними звірятами, які… авжеж, готуються до сну!
Шеррі Даскі Рінкер, Том Ліхтенгелд Спи міцно, моє будівництво / текст Шеррі Даскі Рінкер, ілюстрації Тома Ліхтенгелда / переклав з англ. Володимир Чернишенко. — Київ : АРТБУКС, 2017. — 32 с.
Шеррі Даскі Рінкер, Том Ліхтенгелд Потяг-дрімотяг / текст Шеррі Даскі Рінкер, ілюстрації Тома Ліхтенгелда / переклав з англ. Володимир Чернишенко. — Київ : АРТБУКС, 2017. — 32 с.
Шеррі Даскі Рінкер, Том Ліхтенгелд Потяг-дрімотяг 1-2-3 / текст Шеррі Даскі Рінкер, ілюстрації Тома Ліхтенгелда / переклав з англ. Володимир Чернишенко. — Київ : АРТБУКС, 2017. — 2023 с.
Збірки казок на кожен вечір
Усі книжки вище — це історія з одним сюжетом на всю книжку. Але є і зручний формат для щоденного ритуалу: збірки, де зібрано кілька десятків коротких казочок, і кожен вечір можна читати нову, не гортаючи книжку заново з початку.

Один із таких прикладів — «Країна снів» Марії Манеру (Vivat): у збірці близько трьох десятків невеликих, дуже різних історій — рівно такого розміру, щоб читати по одній дитині на вечір. Якщо книжка подобається, у авторки є продовження з новими історіями того ж формату.
Ще одна свіжа знахідка для вечірньої поліції — «Казки для солодких снів» Наталії Мусієнко, яка вийшла наприкінці 2025 року. Це збірка з 30 історій для дітей від 2 років з наслідками Валентини Мельничук; кожна казка написана авторкою для власних дітей і завершується спеціальною «засинальною» фразою, яка закінчується на спокійний сон. До книжки додається багаторазовий плакат зі списком вечірніх справ — почистити зубки, одягнути піжамку і, звісно, прочитати книжку.

Формат збірки зручний тим, що не потребує щовечора нової покупки чи пошуку нової книжки — одне видання вистачає на місяць і більше вечорів поспіль.
Як побудувати вечірній ритуал читання
- Оберіть постійний час. Дитині легше налаштуватися на сон, коли книжка читається приблизно в один і той самий час щовечора.
- Читайте повільно й тихіше під кінець. Темп голосу теж «присипляє» — до фінальних сторінок варто говорити м’якше і повніше.
- Дайте дитині браті участь. Можна попросити дитину «допомогти» героям заснути — позіхнути разом із зайченям чи погладити баранчика.
- Не перевантажуйте вибір. 2–3 книжки, які по черзі повторюються тиждень-другий, працюють краще, ніж щоденна нова історія.
- Погасіть яскраве світло. М’яке освітлення підвищує ефект «сонної» книжки набагато краще, ніж основна лампа.
Автор Міра Київська
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com



