Вакцинація дитини – це не лише справа окремої сім’ї
Вакцинація дітей та дорослих у всьому світі відбувається згідно до національних календарів профілактичних щеплень. І Україна – не виключення.
Захворювання, вакцинація проти яких включена в Календар щеплень, кількість доз та періодичність щеплень – це не чиясь забаганка, а спільний висновок спеціальної комісії педіатрів та провідних спеціалістів. Виходячи з епідеміологічної ситуації в країні та світі, з урахуванням останніх наукових даних та фінансових можливостей держави вони вирішують, від яких хвороб та в якому віці потрібні щеплення, щоб якнайкраще захистити населення.
Втім, Календар вакцинації хоч і називається Календарем обов’язкових профілактичних щеплень, але в Україні законодавчо він є обов’язковим в однобічному порядку – для держави. Держава бере на себе обов’язок забезпечити населення безкоштовними (для населення) вакцинами для профілактичних щеплень в рамках цього Календаря. А ось батьки, за українським законодавством, не зобов’язані приводити дітей на щеплення. У нас це справа окремо взятих матері чи батька. Але поки ця демократія не на користь дітей: менше половини з них у 2016 році отримали необхідні щеплення. Як наслідок – спалах поліомієліту в 2015 р., випадки правцю серед дітей в 2016 р., знов підйом захворюваності на кір в 2017 р. та загроза спалаху дифтерії, про яку попереджають лікарі.
А як в інших країнах?
В Україні рівень охоплення щепленнями залишається найнижчим в Європі та одним з найнижчих в світі. Виникає запитання: як в інших країнах уряд стимулює батьків вакцинувати дітей?
В світі до програм вакцинації набагато жорсткіше ставлення, ніж в Україні. Наприклад, в Австралії за відмову щепити дитину батьків можуть позбавити допомоги про народженні дитини. В Бельгії та Польщі штрафують батьків за відмову від вакцинації, але потім все одно змушують зробити щеплення. Рішення зробити щеплення обов’язковими нещодавно ухвали в Італії. Віднині дітей не будуть приймати в державні або приватні школи та дитсадки без довідки про обов’язкові щеплення. Якщо зараховані до навчальних закладів діти не будуть щеплені, батькам загрожує штраф від 500 до 7500 євро. В Німеччині відповідний законопроект планується розглянути наступного місяця.
Логіка цих жорстоких правил в тому, що вакцинація дитини – це не лише справа окремої сім’ї. Це відповідальність перед суспільством, оскільки, щепивши свою дитину, ти захищаєш і її, і тих людей, яким неможна вакцинуватися за віком чи станом здоров’я. І для держави, і для самих батьків доцільніше попередити хворобу, ніж потім витрачати колосальні кошти на лікування наслідків хвороби або утримання недієздатних в наслідок хвороби осіб.
Як стимулювати українських батьків робити дітям щеплення?
Розповсюдженими причинами відмови від щеплень в Україні є міфи навколо вакцинації та сумніви у якості вакцини. Тому навряд чи позитивно українські батьки сприйняли б новину, що за відмову від щеплень їм загрожують штрафи. Тим більше, враховуючи наше прагнення до демократичних цінностей і неприйняття того, що нав’язується.
Звичайно, найкращий стимул для батьків щепити своїх дітей – це свідомий вибір на користь вакцинації. Але зусилля й державної політики в сфері охорони здоров’я, і зусилля громадських об’єднань мають бути спрямовані на те, щоб допомогти батькам отримати правдиву інформацію про важливість і значення щеплень, дати відповіді на всі їхні запитання. Щоб медичний працівник сам розумів та міг пояснити матері чи батьку, чому та коли треба робити щеплення, чому вакцини, що є в Україні, такі ж безпечні, як і в інших країнах світу.
Саме з цією метою проводить просвітницьку кампанію громадська організація «Батьки за вакцинацію». Зустрічі лікарів та батьків, відкриті уроки в школах та дитсадках, розповсюдження друкованої інформації про вакцинацію серед населення – ці та інші заходи за ініціативою ГО «Батьки за вакцинацію» допомагають батькам та лікарям почути один одного та зробити правильний вибір.
Але роз’яснювальна кампанія та законодавча норма одна одній не заважають, вважає голова правління організації Тимофій Бадіков. «Це добре, що українці цінують свободу вибору. Але діти ще не можуть самі захищати свої права. Зокрема, право бути здоровимта уникнути хвороби, яку можна попередити щепленням. Це обов’язок батьків. Але якщо батьки нехтують цим обов’язком, то вирогідно варто захистити дітей на державному рівні, навіть таким чином, як роблять в інших країнах світу».
автор статей, журналіст, копірайтер
