Вірші про 1 вересня, школу та перший дзвінок
Літо добігає кінця, і вже за декілька днів діти повернуться за шкільні парти. Для першачків все тільки починається, а для 11-класників прозвучить передостанній дзвінок. 1 вересня, у День знань, переплітаються трепетна радість і легкий сум, але завжди це свято несе надію й віру у світле майбутнє.
Аби свято першого дзвоника було цікавим, яскравим і надихаючим, тримайте добірку красивих, веселих і зворушливих віршів про День знань, 1 вересня і школу.
Вірші про перший дзвінок
Шкільний дзвінок
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім’ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.
Перший дзвінок
Вересень щедро сонцем зігрітий.
В школу повсюди
сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим
їх школа вітає.
(І. Блажкевич)
***
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
(В. Скомаровський)
Веселий дзвінок
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив’яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
(М. Сингаївський)
Перше вересня
Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків – букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: «До стрічі, літо!»
Але й радієш: «Здрастуй, школо!»
(В. Берестов)
Вересень
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
(Н. Забіла)
1 Вересня
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь-черв’ячок
Всіх вітає діточок!
(С. Гордієнко)
До школи
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
(С. Жупанін)
День такий знаменний
Закінчилось літо,
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова!
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється,
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
(Г. Бойко)
***
Виріс я, я вже школяр,
Я хвилююся весь час,
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу,
Є вже ранець з букварем.
Був я вчора просто хлопчик,
Став нарешті школярем!
(В. Скомаровський)
До школи
Я сьогодні йду до школи,
Вже нові настали дні,
Поможи, щаслива доле,
Бути вченому мені.
Я прийду до школи вчасно,
До науки там візьмусь,
Я навчусь писати красно
І читати на-у-чусь.
Я – школяр. Іду до школи,
Ждав науки стільки літ!
З книг пізнаю все навколо,
Україну й цілий світ.
Я сьогодні йду до школи
В товаристві школярів!..
Ясне сонечко над полем,
Ясне сонце в букварі!
(Н. Май)
***
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
(Микола Сингаївський)
Перше вересня
Горять яскраво грона горобини,
А на подвір’ї школи гамір, сміх.
Дзвіночок на урок скликає всіх,
І звуки музики врочисто в небо линуть!
Ось зграйкою стоять випускники,
Для них дзвінок востаннє вже лунає.
Рік швидко пролетить… Це кожен знає,
І розійдуться стежечки-шляхи…
А ось розгублена маленька дітвора.
Батьки їх вперше привели до школи.
Вони такі щасливі, як ніколи!
Навчатися прийшла вже їм пора.
А школа радо всіх приймає вас –
Замріяних, веселих, відпочилих,
Готових до навчання, дружніх, милих.
Лунай, дзвінок! Дітей запрошуй в клас!
(Тамара Швець)
Світла мить
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В першім класі
Перша вчителька,
Усміхаючись,
Стоїть.
(Тамара Коломієць)
Школа
Наче вулик — наша школа,
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
(Дмитро Павличко)
Вчиться вересень читати
Вчиться вересень читати,
вчиться літери складати.
Засміявся хитро вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
— Хто прийде на допомогу?!
Огірок озвався ґречно:
— «О» віддам я, безперечно,
раз оказія така! —
Стала гірка з огірка.
Тут світання нагодилось,
також чемно уклонилось:
— «С» охоче віддаю,
бо вітанням я стаю.
Ціле «ІН» індик приніс
в подарунок: — Прошу, друже!.. —
Д и к, кабан великий дуже,
навпростець пішов у ліс.
Мовить вересень про себе:
— Ще м’якого знака треба! —
І підходить до коня:
— Дайте знак пом’якшення!
— Що ж, бери! — промовив кінь,
і з коня зробився кін…
ОСІНЬ — літери у ряд,
як на кубиках в малят.
Завстидався вітер сильно,
каже вересню прихильно:
— Хочеш, «І» віддам тобі!
— Пізно, вітре, далебі,
віддавати «І» тепер,
як тобі я носа втер!
(Оксана Сенатович)
Вересень
В сизому тумані,
В сині димовій —
Яблука рум’яні,
Груші медові.
Линуть птичі зграї,
Шелестять гаї…
Школа відчиняє
Двері нам свої.
Вийдуть нас зустріти
Друзі-вчителі…
Принесіть їм квіти
З рідної землі.
(Максим Рильський)
До школи
Заглядає у вікно
Вересень-рум’янець.
Я не сплю, дивлюсь давно
На новенький ранець.
Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Вранці ранець ми берем
1 йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі — ранець.
Кида теплі промінці
Вересень-рум’янець.
І ведуть стежинки нас
В світлий, світлий перший клас.
(Марія Чепурна)
Найперша книжка
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі, —
Стільки книг на землі!
Є великі й малі,
Є легкі і важкі.
На полицях, в столі —
Наші друзі книжки.
Та одна серед них —
Перша книга із книг:
Ту, що звем «Букварем»,
Ми найперше берем.
Наче ключ срібляний
Дав мудрець нам у дар:
Дивосвіт чарівний
Одімкне нам «Буквар».
Від найпершого дня
Дуже любий нам він,
Бо веде до знання,
До вабливих таїн.
Йде у школу школяр,
В зорі усміх сія…
Хай живе твій «Буквар» —
Перша книжка твоя!
(Олександр Пархоменко)
1 Вересня
Перше вересня все ближче,
З кожним роком йдемо вище.
Хоч і важко, та дарма,
Бо без праці знань нема.
Котик радо позирає
Та запрошення чекає.
Навіть гусінь – черв’ячок
Всіх вітає діточок!
(С. Гордієнко)
День знань
Вже канікули скінчились,
Двері школи відчинились –
Звідусіль прямують діти
Та несуть портфелі й квіти.
Гучно дзвоники лунають,
Школярів усіх вітають,
Зустрічають першачків,
Що прийшли із дитсадків.
Всі сміються та радіють,
Адже добре розуміють,
Що навчання просвіщає,
У житті допомагає.
(Ольга Науменко)
День такий знаменний
Закінчилось літо.
Покосили ниви,
У садах доспіли
Яблука і сливи.
Вересень малечу
В класи зазива…
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Хлопчики й дівчатка
Дуже поспішають.
У просторих класах
Парти їх чекають.
Подивіться, друзі:
Форма в нас нова! —
День такий знаменний
Раз в житті бува!
Перший день навчання.
У містах і селах.
Світить нам привітно
Сонечко веселе.
Все навкруг сміється.
Все навкруг співа:
День такий знаменний
Раз в житті бува!
(Грицько Бойко)
Дзвоники
Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.
(Анатолій Камінчук)
До школи
Радості такої
Не було ніколи –
Це Оленка нині
Вперше йде до школи.
Стрічку заплітає
І киптар вдягає
На новім портфелі
Тепле сонце грає.
Усміхнулась неньці
І виходить з хати:
Ой, ідуть до школи
Звідусіль малята!
(Степан Жупанин)
До школи
Так сонячно-ясно довкола
І тануть хмаринки вгорі.
До школи,
До школи,
До школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець пломеніє з дібров.
До книги,
До книги,
До книги
Душа поривається знов.
Дозріли калинові гронця
Над ними ясніє блакить
До сонця,
До сонця,
До сонця,
Як спів наша мрія летить.
Відколи, скажіть нам, відколи
Цей вересень з нами рідня?
До школи,
До школи,
До школи,
Ведуть нас дороги щодня.
(Микола Сингаївський)
Завтра до школи
Торік я ще була мала,
Не діставала до стола,
То й клала на стілець підвишку –
Грубезну телефонну книжку.
А вчора стала до одвірка
(Це в нас така для мене мірка),
Дивлюсь – я виросла два інчі –
Хай книжку підкладають інші!
Я раптом виросла велика:
Не лізе ніжка в черевика,
Короткі стали спіднички,
Тріщать у плечах блюзочки!
Та маю я хорошу маму,
Що всякого купила краму:
Нові суконочки осінні,
І черевички теж нові,
Що витерплять моє носіння,
І спідничок нових аж дві!
Я з вечора книжки складала,
Гостренько олівці стругала,
І спать пішла якнайраніше,
Хай в школі буду розумніша!
(Ганна Черінь)
Миколка-першокласник
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило —
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
„Чи усе поклав у сумку?”
(Надія Кир’ян)
Перше вересня
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкрито навстіж двері в школі –
Ідуть до школи первачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Заходьте дружно та сміливо,
Маленькі учні, в світлий клас;
Життя цікаве та щасливе
Розпочинається для вас.
(Наталя Забіла)
Перше вересня
Завтра зранку в перший раз
Я іду у перший клас!
Але я іще ніколи
Не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку?..
Покладу пенал і гумку,
Ведмежатко і лопату,
Білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку,
На обід — смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило!
Ой, як швидко звечоріло…
Я іду у перший клас
Завтра зранку перший раз.
Хто б тепер мені сказав,
Чи я все в портфель поклав?
(Олена Роговенко)
Пісня про Букварики
Зелено, зелено
В нашому дворі.
Яснеє сонечко
Світить угорі.
Яснее сонечко
Дивиться в віконечко,—
Узяли ми в руки
Наші букварі.
Весело, весело
Завжди нам бува.
Кожен букварика
Радо розкрива.
Ми їх гортаємо,
Літери складаємо
І вчимось читати
Перші ми слова.
Вересень, вересень
Стане на порі.
Підем до школи ми,
Юні школярі.
Яснеє сонечко
Гляне у віконечко,—
В класі ми розгорнем
Наші букварі.
(Грицько Бойко)
Світла мить
Отакий, як у букварику,
Із букетом у руках,
Чом спинився ти, школярику,
Серце в грудях, наче птах?
Як складав ти в ранець зошити!
Як чекав щасливих днів!
Щоб до сліз перетривожити,
Перший дзвоник продзвенів.
За порогом – вітру витівки,
Шелестіння верховіть.
В нашім класі перша вчителька,
Усміхаючись, стоїть.
(Тамара Коломієць)
Завтра в школу!
Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.
Хоча бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер.
Їх навчилась від татуся,
Решту в школі я навчуся.
Залишайся вдома, лялько!
Хоч мені тебе і жалко,
Ти іще не підросла –
І для школи ще мала.
Перше вересня
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Перший раз – у перший клас
Я сьогодні перший раз,
Перший раз
Йду до школи в перший клас,
В перший клас!
Свято радісне, веселе –
І у нас, і у вас.
Я крокую сам до школи
В перший клас перший раз!
Цуценя моє, вгамуйся
І не гавкай, любий, цить,
Коли дзвоник на уроки
Продзвенить, продзвенить!
Іду я в школу
Іду я в школу, в перший клас,
Машинки любі, не до вас!
Крокують поряд малюки,
Несуть в портфеликах книжки.
І так вже поспішають —
Ще мить — і позлітають!
У дівчаток іграшки в руках,
А у хлопців пустощі в думках.
Дзвінок, як сурма грає,
До класу закликає.
Зітхаю тихо, бо напевне,
І старість прийде тут до мене.
Але найважче, на мій погляд,
Весь час дівчат терпіти поряд!
Портфель
Портфель – мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене — ні на крок:
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
Я по секрету вам скажу:
Його я дуже бережу,
Хоч добре сніжної пори
На ньому з’їхати з гори!
Донечці-першокласниці
Дуже рано прокинулось сонечко,
Вже й гуляє в небесній блакиті.
Ще раніше прокинулась донечка,
Найщасливіша нині у світі.
Все на місці — і зошит, і книжка,
Вчасно зібрано все, як ніколи.
Та хвилюється донечка трішки,
Адже йде вона вперше до школи.
Щастя, радості, миру бажаю
І удач у житті їй багато.
Хай печалі її оминають.
3 Першим вересня, донечко, з святом!
Перше вересня
Спокійним сонечком зігріті,
Стоять ліси, в шовки сповиті.
У перваків – букети квітів.
Цей день сумний і веселковий.
Сумуєш ти: “До стрічі, літо!”
Але й радієш: “Здрастуй, школо!”
Перший дзвінок
Вересень щедро сонцем зігрітий.
В школу повсюди сходяться діти.
Квіти барвисті в них у руках,
Вогники щастя ясніють в очах.
В кожного радісна усмішка сяє.
Дзвоником першим їх школа вітає.
Школярик
Це не вигадка, не казка,
Що віднині я — школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка,
А в портфелику — букварик.
А в портфелі — акварелі
Та ще й зошитів з десяток,
Та дві книжечки веселі
Про птахів і про звіряток.
Є там ручка, рахівниця
Із кружальцями легкими,
І щоденник, як годиться,
Примостився поряд з ними.
А оцінок ще немає,
Бо почав я вчитись тільки,
Хоч сестричка вже питає,
Чи носитиму п’ятірки…
В перший клас
Заглядає у вікно
Вересень – рум’янець.
Я не сплю, дивлюсь давно
На новенький ранець.
Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Скоро ранець ми берем
І йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі ранець,
Кине сонця промінці
Вересень – рум’янець.
Приведуть стежинки нас
В світлий-світлий перший клас!
* * *
Виріс я, я вже школяр,
Я хвилююся весь час,
Адже я прийшов до школи
Перший раз у перший клас!
На дванадцять вчитись хочу,
Є вже ранець з букварем.
Був я вчора просто хлопчик,
Став нарешті школярем!
* * *
Ой, велике свято в нас
Я пішов у перший клас!
В мене айстри у руках
В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе,
Гарно як навколо!
Осінь, я чекав тебе
Щоб ходить до школи!
Перша вчителька
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики,
Пишуть палички.
Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.
Школа
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
Малий школярик
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки — і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка — рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…
Школа
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.
Я збираюся до школи
Я збираюся до школи,
Вже немало знаю слів.
Вчить матусенька поволі,
Щоб читати я умів.
Букву Б — бабуся вчила,
Букву Т — татусьо наш,
Букву М — матуся мила,
Букву Д — дідусь Панас.
Букву О-ля сам знайшов я —
То сестриччине ім’я.
Буква В — Вкраїна, воля,
С — то вся сім’я.
Сам стараюся шукати
Хоч би букву в день одну.
Вчусь до купочки складати:
Ма-ма, баб-ця і ді-дусь.
Щоб в житті чогось навчитись,
Не соромити рідню, —
Вчуся також я числити,
Рахувати, ох, люблю!
Два горішки й три горішки,
Тож у сумі буде п’ять,
Так щодень поволі, трішки,
Я навчився рахувать.
А тепер уже без бабці
І без мами й дідуся
Порахую в хаті тапці,
Усі гривні в татуся.
Я збираюся до школи
Й так чекаю того дня!
Вчить мене, хоча й поволі,
Наша згідна вся сім’я.
Б. Гірський
* * *
Прийде осінь. Закурличе
Журавлями в ранній час,
І дзвінок мене покличе
Перший раз у перший клас.
В. Скомаровський
* * *
Ой , велике свято в нас
Я пішов у перший клас!
В мене айстри у руках
В мене ранець на плечах!
Небо чисте, голубе,
Гарно як навколо!
Осінь, я чекав тебе
Щоб ходить до школи!
***
Як добре бути школярем
Іти до класу з букварем.
Знайду друзів тут багато
Працюватиму завзято.
***
«Любі друзі, я – школярка!»
В соцмережі напишу.
Ви поставте мені «лайки»,
Дуже, дуже вас прошу.
***
Маєм бантики чудові,
Фарби різнокольорові,
Ручки, гумки, олівці-
Ось такі ми молодці.
автор статей, журналіст, копірайтер