Дітям про емоції та почуття: просто і доступно

Щоб керувати своїми емоціями, треба перш за все їх зрозуміти і прийняти.А для дітей це може бути непростим завданням, так як в силу свого віку вони не завжди можуть пояснити словами, що відчувають і переживають. Їм складно контролювати свої емоції і почуття.З цим навіть дорослі не завжди справляються, тому одне із завдань батьків – допомогти дитині розвивати емоційну сферу.

Якщо дитина росте, а також розвивається в атмосфері доброзичливості та любові, вона завжди буде активною та життєрадісною.

Раннє дитинство  є досить насиченим періодом загального емоційного розвитку малюка. Протягом найперших трьох років його життя, малюк переживає два основних моменти. В першу чергу це особлива афективний криза, а також криза трирічного віку. Незважаючи на це кожен малюк продовжує досить стрімко будувати і пізнавати міцні відносини з усім оточуючим величезним для нього світом.

Варто знати, що на кожному окремому етапі життя, дитина стикається з особливими особливостями свого розвитку. Можна відзначити наступні кілька основних етапів розвитку:

Перший рік життя характеризується своїми особливостями. Емоції у малюків на даному етапі життя відрізняються нестійкістю, також вони досить швидкоплинні, а також можуть проявлятися досить сильно і яскраво. Діти на даному етапі життя дуже збудливі, їх загальний емоційний стан практично завжди відбивається на поведінці. Крім того, їм властиво особливе «емоційне зараження». Наприклад, якщо один малюк починає плакати, його приклад відразу наслідують інші малюки.

Батьки повинні знати, що малюки свої негативні емоції без приводу не показують. Говорячи іншими словами, якщо дитина плаче, то це виключно через певний дискомфорт – порушення режиму, харчування, а також це може бути простий недолік в спілкуванні.

Другий рік малюка. На даному етапі життя загальний емоційний стан дитини пов’язаний з його предметними видами діяльності, зокрема з тим, наскільки вона є успішною. Малюк всю енергію спрямовує на якусь конкретну ситуацію, де він опинився. Також можна спостерігати за своїми діями і результатами від ігор, які він отримує. З тієї причини, що у малюка не були вироблені ще певні дії до автоматизму, дитина може трохи злитися, так як їй захочеться зробити щось, але це просто не завжди може виходити. Саме з цієї причини її численні невдачі можуть досить часто супроводжуватися роздратуванням, злістю, а також невеликою прикрістю. Таким чином дитина просто показує своїм батькам, що вона потребує певної допомоги або підтримки. Якщо ж малюк освоює якесь певну своє нове вміння або чогось досягає, вся його радість тут же звертається до батьків, так як він бажає, щоб його обов’язково похвалили.

Для дітей трьох років життя характерні переживання, що зазвичай пов’язані з тією чи іншою сюжетної стороною їх ігор. Певна емоційна реакція малюка показує дорослим те, наскільки загальний сюжет його гри стає розвиненим. Для самої дитини це має досить велике значення. Як правило, саме з цього віку у малюка зазвичай починається певне відчуття справжньої естетики. Це проявляється в тому, що маленька людина починає оцінювати одяг, йому подобається все привабливе і яскраве, що передає почуття захоплення. Саме в три роки стає тим самим «чомучкою», в ньому прокидається допитливість.

 У три роки процес розвитку емоцій у малюків зазвичай характеризується тим, що з’являється потреба все більше займатися втіхою свого самолюбства. Таким чином зазвичай зароджується певне почуття власної гідності у малюка.

Дитина в цьому віці часто починає відчувати гостру необхідність, бажання отримувати виключно позитивні емоції, а також похвалу від батьків та інших представників дорослого світу. Саме це є певним свідченням того, що з’являються перші зачатки гордості в його житті.

Що можуть зробити батьки для правильного емоційного виховання: Самим говорити дитині як про позитивні, так і про негативні почуття й емоції, які ви відчуваєте. Промовляти дитині свої почуття: «Я знаю, що ти засмучений, тому що …». Так дитина буде вчитися не тільки розрізняти свої і чужі емоції, а й приймати і переживати їх. Ви як би визнаєте її право так себе почувати і допомагаєте йому впоратися зі своїми емоціями.

Читати книги і дивитися мультфільми з обговоренням почуттів героїв. Грати в ігри, наприклад «вгадай емоції», використовувати різний допоміжний матеріал у вигляді слайдів і картинок.

Наприклад, можна зробити своїми руками нескладні посібники, які допоможуть вам наочно розповісти про різних емоціях, які відчуває людина.

Сподобалась стаття? Не забудь написати в коментарях все, що думаєш, і поділитися цим записом у Facebook:)

 

Джерело

Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на mini.rivne@gmail.com

Залишити відповідь