Коли варто звернутися з дитиною до психолога

Розмірковує та коментує випадки, коли не тільки варто приділити увагу проблемам розвитку дитини, а й звернутися до спеціалістів практичний психолог, психотерапевт в напрямку “Дитяча та юнацька психотерапія”, сертифікований педагог раннього розвитку, корекційний педагог – Анна Романик.

Робота з дітьми стимулює не лише до постійного вдосконалення. Вона змушує “тримати руку на пульсі” сучасних новинок індустрії мультиків, виходу нових іграшкових девайсів та “бути в тренді” найпопулярніших супергероїв та принцес…

Однак і це не весь обсяг вимог у роботі з дітьми… Однією з не менш важливих функцій є робота з батьками, адже вони є основними протагоністами у розвитку своїх малюків. Саме тому, аналізуючи доступ до інформації у нашому суспільстві варто пам’ятати, що завжди поруч можна знайти людину, яка не просто розкаже, а й пояснить чому саме так. Підтримає або похвалить у всіх досягненнях та здобутках.

Але наразі хотілось би зосередити увагу на такому… Працюючи з дітьми та батьками, дуже часто лунає думка про те, що до певного віку звертатися до психолога зовсім не має сенсу, ба більше, це навіть може обернутися проти малюка. І коли мова йде про 2-річного малюка, який не говорить часто згадуються родинні зв’язки, де діти заговорили “після 3-х” або “ближче до 4-х”, або згадується анекдот про хлопчика, якого “все влаштовувало”.
Чи варто чекати, коли малюк почне говорити? А , можливо, варто одразу бігти до фахівців?

Розвиток дитини – довгий та непростий шлях вгору. Структура людського мозку вибудовується безперервно з моменту появи малюка на світ. Перші роки життя безпосередньо впливають на структуру зв’язків між нейронами, формуючи або міцну, або крихку основу для навчання, психічного здоров’я та поведінки. Першими розвиваються сенсорні зони, необхідні, наприклад, для зору та слуху; потім вступають у розвиток зони мовних навичок і когнітивних (пізнавальних) функцій. І якщо у новонароджених малюків достатньо розвитку основних видів відчуттів, автоматичних функцій (рефлексів) та рухової активності, то у дітей, в ідеалі, до 3-х років повинна бути розвинена потреба в різного роду діяльності. Саме у віці до 3-х років уже закладені здатності до навчання, соціальної взаємодії та емоційного реагування. А чи можлива соціальна взаємодія без комунікації? І що таке комунікація на найпростіших, доступних для дитини рівнях? Відповідь на ці питання знає кожен, головне просто проаналізувати будь-який день, проведений з малюком.

Батьки обов’язково повинні слідкувати за розвитком свого малюка. Безперечно, кожна дитина індивідуальна і жодну не можна рівняти на когось, однак існує ряд ознак, які повинні потребують консультації у спеціалістів.

– якщо малюк у віці 4-5 місяців не реагує на появу дорослих та не посміхається при появі близьких;

– якщо до 9 місяців не з’явилося “лепетання”, яке складалося б зі складів, що повторюються;

– якщо своїми зусиллями дитина не просить у дорослих чогось, наприклад, показуючи на предмет, або виставляючи долоньку з прохальним жестом, або кажучи “дай” або будь-як інакше показує своє прохання;

– якщо малюк не реагує на своє ім’я;

– якщо до 2-х років не з’явились найпростіші, бодай перекручені “дитячою мовою” слова;

– якщо до 2-х років дитина не розуміє найпростіших прохань типу “принеси мені…”, “підійди до мене”;

– якщо словник малюка має кілька слів, однак кількість їх не збільшується.

Буває таке, що малюк говорить, але на своїй “дитячій мові”. Це надзвичайно мило. Однак і цей період варто долати. Якщо малюка в 3 роки розуміє лише мама, тоді теж варто проконсультуватися з цього питання з фахівцями.

Відсутність прогресу і руху вперед говорить про те, що щось не так.

На жаль, часті випадки, коли батькам, які стривожені тим, що малюк не говорить радять почекати до 3-4-х років, бо “розговориться” або “це ж хлопчик”. Дитячий організм унікальний своєю здатністю до компенсації. І чим раніше, за наявності проблеми, її побачити, тим легше її усунути.

Тому важливо пам’ятати: кожен малюк індивідуальність, а психолог не настільки страшний, яким може уявлятися.
І якщо все йде добре – психолог підтримає та додасть впевненості у Ваших методах виховання та розвитку, якщо ж щось іде не так – підтримає та підкаже, як діяти далі.