Як обрати гурток для дитини

Осінь знаменує не лише старт навчального року, а й з початок пошуку і вибору спортивних, навчальних секцій і гуртків для дітей. І, якщо із вибором школи та вчителя вже визначились, то з гуртками не так все просто.

Як обрати секцію або гурток для дитини? Що варто враховувати під час прийняття рішення? Як максимально розкрити талант дитини? Скільки гуртків повинна відвідувати дитина? І головне, – для кого і для чого вона це має робити? Шукатимемо відповіді на питання, що турбують багатьох турботливих батьків разом.

 

Першочергово, я хочу звернутись до батьків дітей початкової школи, та й школярів загалом: початок навчання – це завжди про адаптацію дитини до нових, або призабутих умов. Дитина лише розпочинає навчання та поступово «втягується» в шкільну атмосферу: уроки, домашні завдання, шкільний режим. І я знаю наскільки важко не лише дітям, а й батькам. Тому,

Час на адаптацію до шкільного темпу

Дитина (і батьки також) мають втягнутись, після розміреного літнього життя у шкільний режим. Зачекайте декілька тижнів, дайте час на адаптацію, поспостерігайте за дитиною. Це саме стосується і малюків, які розпочали (відновили) відвідування дитячого садка. Не варто одразу навантажувати дитину відвідуванням гуртків\ секцій – дайте час дитині зрозуміти, звикнути та прожити те, що з нею відбувається. Пам’ятайте, що дитяча нервова система, всі психологічні механізми відрізняються від дорослих. Тому, з батьківської сторони надважливим є терпіння, розуміння психологічних особливостей віку та час.

 

Визначити ціль відвідування секції або гуртка

Давайте «на чистоту» – кому потрібен гурток: вам чи дитині? Спробуйте зрозуміти, чого насправді хоче дитина, а чого хочете й очікуєте ви: від дитини, від результатів відвідування секції (гуртка)? На превеликий жаль, інколи батьки керуються правилом: «Я знаю як краще», що не завжди є добрим для дитини. Батьківський досвід, досвід дорослого життя – це не безсумнівний аргумент «за» або «проти» на прохання дитини. Не намагайтесь реалізовувати свої бажання та особисті дитячі мрії «руками власних дітей». Тому, прислухайтесь та активно слухайте, чуйте бажання ваших дітей. Дайте можливість вибору дитині – так, я знаю, що це не просто! Але, вона має здійснити власний вибір і, можливо, стикнутися з першими труднощами – так і формується досвід, відповідальність за ВЛАСНИЙ вибір. Задача батьків – допомогти у цьому, підтримати та почути бажання дитини – займатись саме тим, чим хоче вона. Інший аспект – це як розгледіти талант або прагнення дитини? Тому наступне правило…

Читайте також: “Вхід заборонено!” Або як навчити дитину відчувати свої психологічні кордони

 

Розпізнати талант і бажання дитини

Розпочнімо із ваших спостережень за дитиною: що цікавить, захоплює, вашого сина або доньку? Уявляю, як деякі батьки посміхнулись і сказали, що «Гурток Монстер Хай, або Майн Крафт ще не придумали!». Насправді, за тими чи іншими захопленнями дитини – навіть в тих самих комп’ютерних іграх, іграх на телефоні чи планшеті – приховане те, що захоплює та цікавить вашу дитину.

Запитайте дитину (якщо не знаходите явних здібностей, талантів): що тебе цікавить в цій грі, який персонаж найбільше подобається? Пам’ятайте, що з улюбленим героєм дитина ідентифікує себе – в ньому вона вбачає ті риси та особливості, які її захоплюють, які вона прагне мати. А з цього, як із ланцюжка, з’являються певні особливості, які можна розвивати. Наприклад, якщо дитину захоплює Майн Крафт, то запитайте, що найбільше цікавить? Можливо, це конструювання та будівництво – ось і тема для роздумів та обговорення разом з дитиною – гурток конструювання, або робототехніки.

Враховуйте особливості й бажання вашої дитини, простіше кажучи запитайте її – а щоб обрала ти? Звісно, не завжди наші бажання та здібності збігатися. Проте, коли ми маємо величезне бажання – це неймовірно допомагає у здійсненні прагнень та мрій! Ніколи не знецінюйте бажання та прагнення дитини. Так, можливо у неї зараз і не вийде стати футболістом, або плавцем (в зв’язку зі здоров’ям, наприклад) – але я впевнена, що розпитавши більше та пошукавши альтернативу, ви обов’язково знайдете цьому заміну!

Краще один цікавий гурток, ніж  три “для годиться”

Якщо із гуртком та розвитком здібностей дитини ми визначились, то із кількістю та частотою відвідування як бути? Безперечно, є певні види спорту, що передбачають регулярні та часті заняття, але це приходить із часом. Але для початківців достатньо відвідувати гурток 2-3 рази в тиждень. Коли я бачу батьків, які намагаються сформувати графік зайнятості дитини «від і до» я цікавлюся, а для чого це їм? Що стоїть за їхнім прагненням залучити максимально свою дитину до всього: всебічний розвиток, зайнятість дитини (щоб «дурного» в голову не лізло). Думаю, що підсвідомі мотиви різні. На поверхні, звісно, знаходяться найкраща мотивація – дитина зайнята, соціально активна, спілкується з іншими дітьми, розвивається по всім напрямкам, правда ж? Проте є декілька «але»… Від такого навантаження дитина «вигорає» – їй просто не властиво витримувати такий режим та перебувати в постійному стресовому стані. А як наслідок, це основа, що може спровокувати ряд психологічних проблем – від виснаження емоційної, нервової системи до психосоматичних захворювань та неврозів.

Зрозумійте правильно, я не закликаю до того, що з дитини потрібно «здмухувати пилинки» та розвивати в «тепличних умовах», але і перевантажувати не варто. Для чого так роблять батьки? Я не впевнена, але можливо, батькам важко знаходити спільну мову із дітьми або ж вони просто не вміють (знають) про що говорити? Прагнення бути хорошими мамами й татами у нас закладено «в підкірці», і дати дитини як найбільше і краще – природне бажання (бо як не даси – совість замучить). Але чи завжди це правильно? Можливо, замість чергових курсів акторства\модельної школи\курсів юних програмістів, варто присвятити час одне одному? Просто погуляти, подивитись мультик, зіграти сімейну виставу або зробити показ мод? Я впевнена, що такий «сімейний гурток» принесе в рази більше радості та користі вам і дитині!

Інше питання, коли ваш малюк прагне відвідувати безліч гуртків – у такому випадку задача батьків – структурувати дитину та допомогти навчити аналізувати свою діяльність. Тобто, ви можете спробувати декілька варіантів секцій\гуртків, але нехай через певний час дитина проаналізує свої заняття, підсумує, що в неї виходить найкраще, де вона себе добре почуває, і від чого готова відмовитись, а від чого ні. Навчіть дитину ставити перед собою цілі та досягати їх поступово. Я завжди кажу про те, що дійти до цілі, це ніби «з’їсти великого слона», – поступово і частинами. Так само, коли дитина уявляє себе дзюдоїстом із чорним поясом – до цього потрібно йти поступово. І ще одне: ніколи не порівнюйте дитину з іншими! Особливо в ситуації конкуренції. Порівнюємо лише із самим собою і в визначеному проміжку часу нагадайте дитині про те, якою вона була, коли вперше прийшла до команди\групи, що вона вміла, які результати були? І нехай подивиться на себе зараз – впевнена, що через деякий час малюк матиме вже певний досвід та деякі навички. Показуйте це дитині й в час, коли здаватиметься, що нічого не виходить, така допомога, безсумнівно, буде корисною.

Бути чесним з дитиною

Так, всі ці питання вибору і кількості гуртків зрозумілі – це важливо знати та корисно дослухатись. «А як щодо фінансової сторони?», – запитаєте ви. Я знаю, що кожне захоплення чи хобі не проходить без фінансових затрат, які можуть досягати величезних сум (до прикладу, щоб купити якісну форму для будь-якого виду спорту – це не малі гроші). І тут не варто забувати про щирість та відвертість із дитиною – якщо батькам складно все це забезпечити, то потрібно щиро поговорити із дитиною, не «прикриваючись» аргументами типу «Тобі ще рано туди йти», «Та в тебе нічого не виходить», «Немає у нас на це час і грошей».

Дитина варта того, щоб ви їй пояснили, чому не можете відвідувати той чи інший гурток. Я знаю, що це дуже боляче та гірко говорити правду дитині, якщо батьки не можуть забезпечити її бажання. Але, наберіться сміливості та на чистоту поговоріть із дитиною – можливо ви разом відшукаєте вирішення цієї проблеми: відкласти час початку відвідування, або знайти більш доступну альтернативу. Повірте, що ваша відвертість та м’яка чесність (без звинувачень дитини у будь-чому) додасть ще одну цеглинку довіри та зміцнення відносин у сім’ї. І, якщо ваш малюк має неймовірне бажання чимось займатись, то рано чи пізно він реалізує це бажання – прямо, або опосередковано (замість художника стане візажистом).

Знайти авторитет (свого тренера, вчителя) для дитини

Я знову повертаюсь до питання чути та слухати дитину – з вами вона обов’язково ділитиметься враженнями від занять\тренувань, в тому числі, і від тренера\вчителя. І тут я вбачаю дві сторони. По-перше, коли приходить час важких, серйозних тренувань дітям стає некомфортно виконувати завдання: вони втомлюються, у них часто не виходить те, що вони очікують, а ще й тренер заставляє. І батьки, намагаючись пошкодувати своє маля, безапеляційно займають його сторону, таким чином налаштовуючи проти тренера. І як наслідок – юний спортсмен, або художник не вбачає авторитету в наставнику (авторитет вчителя – невіддільна частина успішного навчання), не дослухається до його порад і налаштований проти нього. Інша сторона, коли батьки попри все не вбачають проблеми у тому, що каже дитина – їм здається, що це не важливо і дитина з часом звикне. Але так не відбудеться і проблему все одно варто визнати. Що ж робити? Щоб запобігати розвиткові першої або другої ситуації батькам варто дослухатись до дитини, включитись у те, що турбує дитину (зваживши всі сторони ситуації) і допомогти знайти вихід. Познайомтесь із вчителем\тренером – підтримуйте контакт та цікавтесь як успіхами, так і невдачами дитини.
Пам’ятайте, що не кожен вчитель або ж тренер є професіоналом – він може бути найкращим у своїй сфері діяльності, при цьому не вміти знаходити спільну мову із дітьми. Будьте певними, що у вас завжди є альтернатива – гуртка, секції та вчителя.

Довіряйте та чуйте власних дітей – це запорука партнерських та дружніх стосунків із ними!