Вірші про дружбу для дітей

Міні Рівне зібрало добірку віршів про дружбу для дітей українською мовою. Діти вчаться товаришувати, дружити змалечку, то ж дуже важливо навчити малюка будувати стосунки з дитинства. Надіємося, що ці вірші допоможуть дітям навчитися миритися, підтримувати та допомагати один одному.

Вірші про дружбу для малюків

Лелеки, лелеки, куди ви літали?
— За море, далеко,
— Лелеки сказали.
Отак і сказали, Присівши у лузі.
На все вони кажуть, Бо ми — їхні друзі.
(П.Воронько)

Друзі
Сумно хом’яку самому
ягідки збирати.
Може, запросити гнома,
хай виходить з хати?
Будуть сонячної днини
друзі серед лісу
класти ягідки малини
в кошики з меліси.
(Юлія Смаль)

Хто з ким дружить

Леся дружить з Яною,
Людочка — з Богданою,
Оля — із Маринкою,
Зоя — із Даринкою.
Я дружу з Маринкою,
Лесею й Даринкою,
З Олею і Яною,
Зоєю й Богданою…

Про дружбу
Помирились сонце з хмарою,
І тепер танцюють парою.
Ллється дощ, і сонце світить,
Усміхаються їм діти.
Райдуга місток зробила —
Сонце з Хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.
(Олена Гапонюк)

Вірші про дружбу для дітей 5-7 років

***

Якщо в мене є цукерка —
Пів цукерки другу дам.
Якщо груша є у мене
Значить грушу пополам.
Я признаюсь вам відверто,
Що боюся злющих псів.
Тільки раз на мого друга
Пес кудлатий налетів.
Мав він зуби, як у вовка.
Знай підстрибує, гаса.
Та не думаючи довго,
Кинувсь я на того пса.
Його вдарив раз і в друге,
Не боявся я тоді.
Бо хіба ж покинеш друга,
Якщо друг твій у біді!

***

Дружить хмарка з дощиком:
Носить воду горщиком.
Дощик — із травичкою,
А трава — з копичкою,
А копиця — з коником,
Що гасає з дзвоником.
А іще — з телятком,
баранцем, лошатком.
Всі вони — з Даринкою,
Дівчинка — з хмаринкою,
З тою, що із дощиком
Носить воду горщиком.
Ось замкнулось дружнє коло,
Подружились всі довкола.

(Леся Вознюк)

Нових друзів май, а старих не забувай

У садку маленька Міла
Із Тетянкою дружила,
А як в перший клас пішла,
Іншу подругу знайшла.

І відтоді більше Міла
До Тетянки не дзвонила,
Дуже рідко з нею грала,
У дворі не помічала.

Мама Міли все зітхала,
Ну а потім їй сказала:
«Як же може таке бути ?
Кращу подругу забути?»

Опустила очі Міла,
Бо нарешті зрозуміла,
Що поводилась погано
І образила Тетяну.

Мама Мілу обійняла
Та серйозно їй сказала:
«Нових друзів, доню, май,
А старих не забувай!»
(О. Науменко)

Друзі
У малої Марусі,
Десь пропали друзі,
Де вони поділись,
Вчора посварились.
А сьогодні їх немає,
Вона бігає, шукає,
Нудьга геть її обсіла,
Що ж вона не так зробила.
Бігає по лузі,
Де ви, мої, друзі,
Годі вже ховатись,
Хочу з вами гратись.
Може завинила,
Так я ж не хотіла,
Ось вам лялька нова,
Не промовлю й слова.
Будемо разом гратись,
У ставку купатись,
Новий м’ячик скаче,
А дівчинка плаче.
Збіглися тут друзі,
Радість у Марусі,
Сміх всюди лунає,
Дружба силу має.

(Антоніна Грицаюк)

Дружба
Сергій червоніючи Тані зізнався:
«Пробач, що учора до тебе чіплявся:
У ліжечку спати тобі заважав,
В твоєму альбомі каляки писав,
На ляльку в колясці пісочку насипав
Й за те, що постійно за кіски я смикав.
Я просто з тобою дружити бажаю
Й на себе увагу звернуть намагаюсь».
І хлопчик з кишені своєї дістав
Велику цукерку й Тетянці віддав.
Тетянка всміхнулась: «Тобі пробачаю.
Ми друзі з тобою тепер. Обіцяю,
Що завтра бабусю свою попрошу
Заплести косичок аж шість, не одну.
Їх смикай тоді, якщо хочеш так дуже
Та тільки не сильно, домовились, друже!»
Наталчина пригода

Ох, невесело Наталці:
Рукавички загубила.
Може, десь лежать у балці, —
Сніжки там з дітьми ліпила.

Ох, невесело Наталці:
Не знайшлись вони, пухнасті.
Йде додому — мерзнуть пальці.
Хто поможе у нещасті?

Стрів її на стежці Вова,
Дівчинку хлопчині жалко.
Рукавички зняв і мовив:
— Ось мої… Погрійсь, Наталко!

(С. Жупанин)

Читати більше: Віршики-мирилки: мирись, мирись, і більше не сварись

Mini-Rivne

Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці - пишіть на mini.rivne@gmail.com

Залишити відповідь