5 зимових мультфільмів, які варто переглянути разом з дітьми

Зимові мультфільми та казки цікаво дивитися саме під час зимових свят. Вони допомагають зануритися в атмосферу новорічного дива навіть дорослим, не кажучи вже про дітей.

Зимові вечори – ідеальний привід влаштуватися всією сім’єю перед екранами з чашкою гарячого какао і печива. Діти обов’язково запам’ятають зиму, як чарівний час.

Дівчинка та зайці, Як Їжачок Шубку Міняв

Два добрих мультфільми про добру дівчинку, яка допомагала зайченятам не замерзнути.

Та мультфільм, як їжачок шубку взимку міняв.

 

---

Сніговик-поштовик (українською мовою), 1955

Напередодні Нового року діти зліпили Сніговика і доручили йому важливу справу – доставити лист самому Дідові Морозу. Але в лісі Сніговик розгубився, так як зовсім не знав дороги до чарівника. Коли Вовк, Лисиця і Сова дізналися, що за лист можна отримати щось велике і гарне, вони задумали відібрати його. Що ж було в тому листі насправді?

Ця ж казка мультфільм, але для найменшеньких.

Зимова казка – СНІГОВИК-ПОШТОВИК. Пізнавальний мультик для дітей.

Дитяча зимова казочка, в якій сніговик-поштовик допомагає дітям зустріти новий рік з ялинкою та гарним святковим настроєм. Пізнавальна казка допоможе дитині цікаво і з користю провести час. Буде цікава хлопчикам і дівчатам як дошкільного, так і дітям молодшого шкільного віку.

---

Казка Морозко українською мовою

У мачухи була пасербиця і рідна дочка. Рідна що не зробить, за все її по голівці гладять та примовляють: розумниця! А пасербиця як не годить – нічим не догодить, все не так, усе погано. А треба правду сказати, дівчинка була золота, в хороших руках вона б як сир у маслі каталася, а в мачухи щодня слізьми вмивалася. Що робити? Вітер хоч пошумить – та й стихне, а стара баба розійдеться – не швидко вгамується, все буде вигадувати та цокотіти. І надумала мачуха пасербицю з двору прогнати:

– Вези, вези, старий, її, куди хочеш, тільки б мої очі не бачили, тільки б мої вуха про неї не чули. Та не вези до рідні в теплу хату, а вези її прямим шляхом, а там повернеш з дороги праворуч у бір, прямо до тієї сосни, що на пагорбку стоїть…

Старий зажурився, заплакав. Проте, посадив дочку в сани, хотів прикрити попоною, та й то побоявся, повіз бідолашну в бір, посадив, у замет під сосну, перехрестив, а сам швидше додому, щоб очі не бачили, як дочка помре. Зосталася бідолашна, труситься.

Раптом чує: неподалеку Морозко на ялині тріщить, з ялини на ялину перескакує. Спинився він на тій сосні, під якою дівчина сиділа, і питає її зверху:
– Чи тепло тобі, дівчино? – Тепло, тепло, батеньку Морозко! Морозко почав нижче спускатися, ще дужче потріскує та поляскує. Питає Мороз дівчину:

– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, красна? Дівчина ледве диха, та ще каже:

– Тепло, Морозоньку! Тепло, батеньку!

Мороз дужче затріщав, дужче заляскав і дівчину спитав: – Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, красна? Дівчина дубіє вже і ледве чутно каже:

– Ой, тепло, голубчику Морозе! Тут Мороза жаль узяв, закутав він дівчину в шубу і відігрів її.

А мачуха по ній поминки справляє, млинців напекла.

– Їдь, старий, вези ховати свою дочку!
Поїхав старий в ліс, а там його донька. Сидить в шубці на скриньці, така веселенька та гарненька. Сидить пісні співає. Старий поїхав. А собачка під столом:
– Тяв-тяв! Дідову дочку в злоті, сріблі везуть, а бабину женихи не беруть!
– Мовчи, дурна! На млинець, скажи: бабину дочку женихи беруть, а дідової самі кісточки привезуть.

Собачка з’їла млинець та й знову:
– Тяв-тяв! Дідову дочку в злоті, сріблі везуть, а бабину дочку женихи не беруть! Баба і млинці їй давала, і била її, а собачка все своє: Рипнули ворота, розчинилися двері, несуть скриню високу, важку, іде пасербиця – пані панею. Вся сяє!
Мачуха глянула – і руками розвела.
– Старий, старий! Запрягай інших коней, вези мою дочку швидше в бір, посади на те саме місце! Повіз старий бабину дочку в той бір, посадив на те саме місце. Ось вдалині Морозко почав потріскувати, з ялини на ялину перескакувати та поляскувати. Морозко все ближче та ближче і питає:

– Чи тепло тобі, дівчино?
– Ой, Морозко, дуже зимно! Морозко почав нижче спускатися, дужче потріскує, частіше поляскує.
– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, красна?
– Іди ти геть! Хіба ти сліпий, – і руки і ноги одморозила! Морозко ще нижче спустився і питає:
– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло, моя голубонько?
–Забирайся геть, згинь, проклятий!
– Розсердився Морозко та як дунув. І дівчина задубіла.

А стара каже:
– Старий, іди, дужих коней запряжи, мою дочку привези, та саней не перекинь, та скрині не розбий! А собачка під столом:
– Тяв-тяв! Дідову дочку женихи беруть, а бабиної дочки в мішку кісточки везуть.
– Не бреши! На пиріг, скажи: бабину дочку в злоті, в сріблі везуть! А собачка все своє: Розчинилися ворота, стара вибігла дочку стрічати, та замість неї обняла холодне тіло. Заплакала, заголосила, та пізно.

---

Снігуронька Казка для дітей українською

Казка про чоловіка і жінку у яких не було діточок. І ось одного разу вони пішли на вулицю зліпили снігову дівчину, а вона ожила і пішла додому.

---