Настільні ігри з найменшими: розвиваємо посидючість, лічбу та логіку

Гратися з дитиною – це цікаво! Звісно багато батьків не погодяться, тому що дорослим вже не подобаються прості дитячі забавки. А як щодо настільних ігор, якими можна зацікавити і тридцятирічного тата, і дворічну донечку одночасно? 

Не секрет, що найзахопливішими та найкориснішими іграми для дитини та мами є ті, які подобаються обом. Але що робити, якщо ні мамі, ні тату не хочеться щодня складати пазли, тіньові лото, вирізати саморобки і все таке? На допомогу прийдуть настільні ігри, якими можна гратися, починаючи з найменшого віку.

Настільні ігри бувають трьох видів: предметні (шахи, шашки, доміно тощо), карткові та плакатні (ходилки з кубиком). Враховуючи вік дитини, партія гри не повинна бути надто довгою, тому будь-які правила можна спрощувати та придумувати нові.

Одною з перших настільних ігор моєї доні стала саме плакатна гра “Собачий патруль”, нам її подарували до покупки, і якщо чесно, то ми сумнівались, що це зацікавить дворічну дитину, проте все ж ризикнули спробувати. Правила гри прості: поставити фішки на старт, кидати кубик і робити відповідну кількість ходів, виконуючи різні завдання по дорозі до фінішу, хто перший – той і переміг.

Спочатку малеча тільки кидала кубик, але дуже скоро почала сама переставляти за себе фішки і ще згодом – рахувати ходи. До речі, набагато цікавіше замість звичайних фішок використовувати маленькі фігурки. Ігор таких видів у нас декілька, всі активно використовуються.

Наші улюблені “фішки” – гравці.

Наступна гра – з категорії предметних: “Чотири в ряд”.

Мета гри – зібрати на ігровому полі чотири фішки одного кольору по горизонталі, вертикалі або діагоналі, при цьому заважаючи супернику зробити те ж саме. Чудово розвиває вміння рахувати та прораховувати наступні ходи!

За кілька тижнів регулярної гри майже трирічна дитина мене обіграла. До речі, дуже азартна гра, приблизно як “хрестики-нулики” 🙂

Червоні виграли!

Також трішки пізніше двох років у нас оселилась предметно-карткова гра “Поїхали!”, по принципу як доміно, але складається в безперервну дорогу: або по кольорах зображених машинок, або по їх видах. Кожному гравцю видається по 6 карток, кожен доповнює дорогу. Якщо нема потрібної картки, береться наступна з загальної колоди, але якщо вона не підходить, то береться ще і ще, можливий обмін між учасниками. Виграє той, хто перший позбудеться усіх карток.

Проте перший час ми грали за спрощеними правилами і поступово ускладнюємо їх – спочатку просто складали дорогу, потім – за кольорами, потім за кольорами і типами. Словом, варіантів безліч, на що вистачить фантазії. А ще класно в кінці проїхати маленькими машинками по готовій дорозі 😉

Ще хочу розповісти про карткову гру “БатаВаф”, вона у нас з’явилась зовсім недавно, але вже впевнено завоювала лідерство.

У грі 36 карток, по 6 кожного виду, на картках собаки різних розмірів та шкала від одного до шести. Колода ділиться на всіх учасників, кожен відкриває по одній картці, а у кого собака більша – забирає усе. Перемагає той, хто збере усі (або більше в спрощених правилах) картки. По факту цілком підходить і дітям приблизно двох років, які вже трошки знають поняття “більше-менше”, також допомагають вчитися рахувати.

У комплекті йдуть також 10 карток з правилами на різних мовах, проте можна придумувати і свої, наприклад вибрати козирем певний розмір собак та намагатись зібрати їх усі 😉

Це тільки маленька частинка ігор для малят та всієї родини, але весело проведений час і гарний настрій гарантовано, підтверджено малюками та батьками 🙂

Автор персональних дитячих казок та віршів, журналіст-копірайтер, мама з трирічним стажем.

Залишити відповідь