7 класичних батьківських навичок, якими повинна володіти кожна мама

Коли мова йде про виховання дітей, реальність така, що і у чоловіків, і у жінок, як правило, різні стилі виховання, а діти повинні отримувати переваги від обох. Читайте далі, щоб дізнатися сім класичних батьківських підходів до виховання і доглядом за дітьми та батьківські уроки, які може взяти у них кожна мама.
1. Фізичний контакт

Лоскіт. Боротьба. Підкидання в повітря. Взагалі-то, у вас більше шансів побачити тата, який «вправляється» з дитиною, а мама в цей час турбується, що батько може заподіяти дитині біль. Але, як би не було важко мамам дивитися на таку їхню поведінку, батьки насправді встановлюють контакт з дитиною у власному стилі. І те, що мама називає гармидером, тато називає любов’ю. Мама тримає, обіймає і притискає, а батько хитає дитину вниз головою (і, ймовірно, як і сама дитина, теж заливається сміхом). Це природне бажання з боку батьків та дітей – мати тісний зв’язок один з одним, але чоловіки частіше встановлюють його допомогою фізичної гри. Так що не хвилюйтеся, коли тато показує прихильність «неправильним» шляхом, батько не зашкодить дитині. Подивіться на це в позитивному ключі: хіба це не чудово, що батько хоче зблизитися з дитиною і знайшов спосіб зробити це?

2. Захист незалежності

Як правило, чоловіки заохочують своїх дітей на свободу і незалежність, тому що вони відчувають необхідність цього. У перекладі на мову батьків це означає, що просто прекрасно, коли їх син сам їде на велосипеді в магазин, або п’ятирічна дочка дереться до стелі по гімнастичному снаряду. Багато батьків нарікають: «Я постійно прагну до того, щоб бачити мого сина більш незалежним, в той час як моя дружина засмучується – вона хоче, щоб він назавжди залишався дитиною». Замість того, щоб протистояти бажанню дитини до самостійності, підтримайте чоловічу точку зору. Усвідомте, що ви обидва зацікавлені в одному і тому ж: виростити незалежну дорослу людину. Зрештою, у вас обох є достатньо приводів для того, щоб аплодувати самостійним крокам своєї дитини і сентиментально згадувати минуле.

3. Засудження інших батьків

З якоїсь причини, якщо ви бачите іншу маму, яка робить те, що ви вважаєте помилкою – гуляє з дитиною без куртки в холодний день, годує чіпсами – мама засудить її з більшою ймовірністю, ніж батько. Чому? За словами доктора Бак, мами вважають, що вони народилися з геном, який в будь-який момент підказує їм, що робити з дітьми. Проте, засудження інших батьків – це небезпечний стиль поведінки. Небезпека полягає в тому, що, засуджуючи інших, ми щосили намагаємося не допускати таких же помилок. Така поведінка – тупик. Вона не дає вам шанс дізнатися, що станеться, якщо ви одного разу забудете куртку або нагодуєте дитину чіпсами. Якщо тати менш схильні до засудження інших батьків – і, здається, вони більш щасливі та спокійніші від цього – чому б не спробувати скопіювати їх стиль?

4. Непродумані прогулянки

Ви точно знаєте, що взяти з собою на дитячий майданчик, коли ви збираєтеся на прогулянку. Ви знаєте про всі надзвичайні та непередбачені ситуації. І хоча вам може ніколи не знадобитися те, що ви приготували, ви завжди тримаєте з собою про всяк випадок упаковку бинтів або солодкий батончик. Тим часом, тато може вийти з дому, не взявши з собою нічого, крім дитини та ключів від квартири. Чоловіки проводять більше часу, зосереджуючись на цілій картині, ніж на її деталях. Сам факт прогулянки і веселе проведення часу має для нього більше значення, ніж занепокоєння про повний підгузок або запізнілий обід. Подивіться на те, як змінюється поведінка вашої дитини після прогулянки з татом, яка була сповнена пригод і не включала в себе чотири види закусок і цілу сумку підгузників. Подивіться, як весело ваша дитина провела час. Чи не все одно, що сорочка сина не відповідає його шортам, а на волоссі доньки не вистачає шпильки? Це повинно ясно показати, що прогулянки без чіткого плану і серйозної підготовки просто прекрасні!

5. Відсутність почуття провини

Дайте мамі дві секунди, і вона знайде якусь причину, щоб відчути себе винуватою – від того, як багато часу вона проводить на роботі, до того, чи достатньо добре вона займається дітьми, залишаючись домогосподаркою. Чоловіки, навпаки, не обов’язково беруть участь у вихованні дітей з почуттям, що вони повинні бути ідеальними батьками. Тому вони рідко відчувають таке почуття провини. І якщо матері відчувають, що не можуть прийняти правильне рішення, то це змушує їх кидатися в подальші пошуки варіантів. Батьки ж готові зробити будь-яке рішення – кращим рішенням і не особливо турбуються про те, наскільки воно «ідеальне». Щоб дістатися до кореня проблеми доктор Бак пропонує запитати себе: «Чому я відчуваю себе винуватою? Це тому, що мені здається, що я повинна себе так відчувати? Чи приносить мені таке почуття хоч якусь користь?» Чітко усвідомте джерело вашого почуття провини, і не співставляйте його з тим, наскільки ви хороша мама. Як тільки вам вдасться зробити це, ви станете набагато менш винуватою і більш щасливою матір’ю.

6. Схвалення некомфортних емоцій

Уявіть собі: шнурки на кедах вашого першокласника розв’язалися, і він нахилився, щоб виправити це. Він ще не дуже вміло зав’язує шнурки. Поки ще немає навиків – він копошиться і йому мало що вдається. Як матері, вашим першим бажанням буде кинутися і допомогти йому – не тому, що ви не хочете, щоб він дізнався, як зав’язувати шнурки, а тому, що вам важко бачити його розчарування, не кажучи вже про смуток та біль. Батько, з іншого боку, швидше за все, стримає свої пориви, щоб дати дитині можливість продовжувати спроби. Батько може розсудити, що трохи розчарування піде малюкові на користь. Не засуджуйте стиль поведінки вашого чоловіка і не звинувачуйте його в тому, що діти відчувають себе розчарованими і ображеними. Спробуйте подивитися на цю ситуацію не як на прояв байдужості до почуттів дитини, а як на можливість розвитку дитини. Насправді обидва підходи є правильними. Але якщо тато закликає вас утриматися від допомоги, коли дитина на неї розраховує – утримайтеся. Незабаром ви зможете виявити, що ваша дитина стала більш самостійною і успішною, а це перемога для всіх.

7. Небажання слідувати прописних істин у вихованні

Ви прочитали всі книги про виховання дітей і знаєте, що кожна зміна підгузників або купання дитини може зміцнити зв’язок між вами. Ви знаєте, що в раціон дитини повинні входити зернові продукти і подрібнене м’ясо, і що навіть 10 хвилин перегляду телевізора – це занадто багато для маленької дитини. Але тато не обов’язково буде читати ці книги – швидше за все тому, що він просто не так емоційно вкладається в «зміцнення зв’язку». Це не означає, що батько не турбується про це. Це означає тільки те, що він може бути більш схильний будувати здогади і довіряти своїм інстинктам. Замість того, щоб нападати на чоловіка через те, що він не намагається встановити зоровий контакт з дитиною під час купання, спробуйте придивитися до того, як ви різними способами виконуєте одні й ті ж завдання. Привчіть себе думати: «Хм. Так ось як він це робить. Цікаво чому?”. Ідея полягає в тому, щоб побачити, як гнучкість батька по відношенню до правил може дозволити йому отримати більше задоволення. Одним словом, якщо ви не отримуєте задоволення і невеселі, виховуючи дітей, можливо, ви докладаєте до виховання занадто багато зусиль.

Джерело

Залишити відповідь