Материнство по-турецьки: про педіатра, прикорм та щеплення…

Знайомство з педіатром

Ми одні з тих батьків, “щасливчиків”, які мали розчарування у методах та медичних порадах наших попередніх педіатрів, а тому вже двічі змінювали лікаря. Провівши опитування серед знайомих, ми, нарешті, знайшли лікаря, якому можемо довірити своє “найдорожче” і, сподіваємось, що наші “відносини” з ним не зазнають чергових випробовувань. Взагалі в Туреччині дуже поширено радитися зі знайомими з приводу лікарів і не тільки. “За рекомендацією” влаштовуються на роботу, обирають школу, страхову компанію, укладають ділові угоди та вирішують ще ряд важливих житейських справ.

Так ось, однією з відмінностей від “наших” звичних практик є те, що на огляд через тиждень після народження батьки самі приходять з малям до лікаря. У Туреччині взагалі не існує такого, коли лікар навідує хворого вдома за викликом, незалежно від того чи це дорослий чи дитина. Турки абсолютно нормально живуть з таким здавалось би “незручним”, на мій погляд, явищем, а ось мені довелося звикати. Додому може приїхати лише швидка, але для цього, звісно, мають бути відповідні підстави. У всіх інших випадках огляд та консультація можливі лише у кабінеті лікаря.

У кожному районі міста є Центр здоров’я, або по-нашому поліклініка, де представлені лікарі основних профілів, у тому числі і сімейний педіатр. Але, завдяки ефективній страховій медицині, переважна більшість турецьких батьків водять своїх діток до педіатрів у платних лікарнях або у приватні кабінети, які, як правило, дорожчі.

І справді, державне медичне страхування має ряд переваг для населення. Наприклад, дає можливість пересічним туркам регулярно звертатись до приватних лікарень, де пацієнт платить лише частину вартості, іншу частину відшкодовує держава. Приватні лікарні пропонують якісніше медичне обслуговування у порівнянні з державними. Сім’ї з вищим достатком можуть дозволити додатково приватну страховку, яка повністю покриває медичні витрати, навіть у найдорожчих лікарнях. Вибір приватних клінік величезний і на будь-який гаманець. Дорогі будуть відрізнятися від дешевших, порівняно кращим комфортом та сучаснішим медичним обладнанням.
Новонародженим на 10-й день після народження починають давати щодня вітамін Д, а починаючи з 3-го місяця, – залізо – для запобігання його дефіциту в організмі.
Після планового огляду лікаря, який проводиться щомісяця, батьки мають право на безкоштовний контрольний візит протягом 10 днів для огляду дитини та бесіди, якщо у батьків попередньо були скарги.

Про щеплення

Кожна матуся в лікарні після народження отримує картку росту та розвитку для свого немовля у вигляді книжечки, у якій є календар щеплень і вже записані перші антропометричні показники новонародженого – ріст, об’єм голови та вага. Надалі картка не є обов’язковою для лікаря (лікар веде свої електронні записи), але зручна для мами, щоб стежити за графіком щеплень, вагою малюка та іншими показниками. Іноді картка може містити допоміжну інформацію для батьків про перший прикорм, навички та вміння малюка по місяцях, використовуватись для записів лікарем під час планового візиту.

За тим, щоб батьки вчасно вакцинували діток, пильно слідкує Центр Здоров’я та, якщо батьки не привели дитину на щеплення, дільничий лікар або медсестра Центру телефонують для встановлення причини та запрошують для проведення щеплення повторно. Зазвичай турецькі батьки сумлінно стежать за календарем щеплень, а для тих, хто за певними переконаннями “уберігає” дитину від вакцинації, Міністерство охорони здоров’я розглядає можливість введення штрафів, так як це працює в деяких європейських країнах. Поки ж обмежуються тим, що передають інформацію про “порушників” до Міністерства для ведення обліку не вакцинованих дітей. Якщо батьки вирішили проводити щеплення у приватній клініці, то про це потрібно повідомити поліклініку за місцем проживання. Якщо ж за певних причин батьки цього не зробили, відповідальна медсестра зателефонує, щоб уточнити наявність щеплення і зробить відповідні помітки у своїй базі даних.

А загалом додам, що між турецькими батьками навіть не існує розмов на тему варто чи не варто робити щеплення, так як це в останні роки жваво обговорюється українськими матусями. Новонародженому в перші години його появи на світ проводять найперше щеплення від гепатиту, навіть не запитуючи батьків, Це просто не обговорюється. У Туреччині не ставлять під сумнів важливість вакцинації, а тому, якщо і є ті, хто відмовився, то це, мабуть, одиничні випадки.

Про прикорм

Я, як відповідальна та турботлива мама, почала знайомитись з правилами введення прикорму заздалегідь, перечитавши безліч інформації на інтернет-ресурсах, передивившись десятки відео і прослухавши, в тому числі, поради популярного пана Комаровського, була спантеличена, коли отримала від нашого педіатра лист-інструкцію з перерахованою їжею для прикорму. Так ось, прикорм “по-турецьки” включає 5 прийомів їжі на день, починаючи з першого для введення, і кожен прийом завершується докормом грудним молоком або сумішшю.

На сніданок, чергуючи, рекомендовано давати дитячий бісквіт, сир “лабне” (крем-сир з грецького йогурту), жовток і мелясу (тягучий сироп коричневого кольору, отриманий в процесі перероблення таких фруктів як виноград, інжир, шипшина, шовковиця та навіть цукровий буряк, має багато вітамінів та поживних речовин). На обід – овочі, в тому числі можна давати свіжий зелений горошок, артишок, селеру та інші, які подають з булгуром, рисовою або манною крупою, а на вечерю – молочний пудинг з рису. Між основними прийомами малюку можна запропонувати авокадо, банана, персика, яблуко, грушу, грецький йогурт з мелясою. З 8 місяців пропонують вводити м’ясо птиці та баранини. Оговтавшись від прочитаного і розібравшись з деякими назвами, як ось, “меляса”, я вирішила розробляти свою схему прикорму, поєднуючи мої знання та досвід, і вказівки мого педіатра. Поки що, ми ростемо без меляси та молочного пудингу та деяких видів овочів. Варто, мабуть, сказати, що вводити прикорм турецькі педіатри рекомендують з 6 місяців, часом з 4-х.

І не дивлячись на таку кількість відмінностей у менталітетах, звичках та поглядах на виховання дітей, постійно приходиться знаходити якісь компромісні рішення, а найголовніше, що зрозуміла для себе я – у будь-яких суперечливих ситуаціях слухайте своє материнське серце, бо інстинкт мами він справді існує, десь на рівні нашої підсвідомості вже є відповіді на всі питання, треба лише уважно прислухатись.

Шахінкая Іванна

Блогер-початківець https://ivankaprotureccinu.wordpress.com/,
колишній банкір, зараз – мама донечки Майї. Живу в Туреччині, спостерігаю за життям турецьких матусь та ділюся з вами.