Мукачівський замок Паланок: фортеця на горі

Любите мандрувати Україною та пізнавати її історію? Тоді подорож на Закарпаття, у Мукачево, задовольнить ваш інтерес повністю. Місто за час свого існування було у складі декількох держав, що неабияк вплинуло на його розвиток та культурну спадщину. У цій місцевості є багато різних архітектурних пам’яток, однак, безперечно, замок Паланок – окраса та символ міста Мукачево. Оленяча ферма на Закарпатті – ще одне цікаве та пізнавальне місце для активного сімейного відпочинку.

Замок Паланок у Мукачево: його історія

Достеменно невідомо, коли й ким був побудований замок. Однак перші згадки про фортецю зустрічаються з XI століття. За час свого існування споруда трансформувалася та розбудовувалася, нарощуючи свій оборонний потенціал. Саме через свою захисну функцію замок отримав назву “Паланок”. Так називалася дубова огорожа з кілків, якою був оточений водяний рів навколо замку. У час набігів загарбників за стінами фортеці знаходили прихисток тисячі мешканців прилеглих сіл.

У історичних документах згадується, що Замок Паланок неодноразово був в облозі половців ( 1086 році )та монголів (1241 році ), але ніхто не зміг підкорити неприступну фортецю. Хан Батий і його 60-тисячна армія зруйнувала Мукачево, однак замок Паланок вистояв.

Мукачівський замок мав не одного господаря і кожен хотів зміцнити та розширити Паланок.

Князь Федор Корятович, відомий, як засновник Кам’янця-Подільського, був володарем фортеці з 1396 по 1414, став ініціатором розбудови та зміцнення споруди. У цей період була збудована Верхня тераса. Невдовзі замок став князівською резиденцію на Закарпатті. Князь Корятович розумів наскільки важливо мати воду під час облоги. Саме тому за його наказом у скелі був видовбаний колодязь глибиною 85 метрів. Саме на такій глибині з’явилася вода. Цікаво, що досі, цей колодязь – єдине джерело води на горі.  

Згодом фортеця переходила від господаря до господаря, доки її не викупив у 1633 році трансильванський князь Ракоці. Саме за час владарювання династії Ракоці, у замку були добудовані Середня та Нижні тераси. Навколо був виритий рів, обнесений частоколом, який наповнювався водою з річки Латориці. Фактично, завдяки модернізації та постійній розбудові, Паланок став – стратегічно важливим контрольним пунктом, через який проходили усі торговельні сухопутні шляхи зі Східної Європи. У XVII столітті трансильванський князь Д’єрдь I зробив замок Паланок столицею свого князівства. Саме цей період вважають зоряним часом замку, саме тоді у його стінах відбувалися розкішні бали та прийоми. 

У 1711 році замок забрали Габсбурги й віддали у володіння австро-німецькому роду Шенборнам. Вони, не стали зупинятися, і також внесли свою лепту у перебудову Паланку.

З середини XVIII ст. замок втратив військово-стратегічне значення і став в’язницею, в якій страждало багато борців національно-визвольного руху багатьох країн спочатку Римської, а потім Австрійської імперії.

Завдяки тому, що майже кожен господар замку намагався максимально розширити та зміцнити замок, до початку періоду національно-визвольної боротьби Паланка став важливим фортифікаційним укріпленням. Коли тюрму було ліквідовано, фортеця втратила свою важливість і почала руйнуватися. Вряди-годи тут перебували військові загони то чехословаків, то угорців.

1897 року Паланок викупило міністерство юстиції Австро-Угорщини. До замку було втрачено інтерес і він почав руйнуватися.

Мукачівський замок: архітектура 

Паланок у Мукачево – унікальна архітектурна пам’ятка національного значення, зразок фортифікаційної споруди, що поєднала у собі різні архітектурні стилі: ренесанс, готику та бароко. Такий мікс стилів створюють неперевершену атмосферу та монументальність замку.

Замок Паланок займає значну площу, це майже 14 тис. кв метрів. Споруду можна розділити на чотири рівні: Верхню, Середню та Нижню (Передзамче) тераси.

Перша тераса – це був нижній рівень, Предзамче, де спочатку була збудована вежа для охорони воріт. Споруда, була обкопана глибоченним ровом, через який перекидався міс. Сьогодні вежа зруйнована, лишився тільки її фундамент. 

Друга тераса – простір, розташований  на 10 метрів вище Передзамча, там знаходився Нижній замок, до якого був прокладений піднімний міст. Коли його підіймали, він закривав ворота. Нижній замок був під охороною двох бастіонів. Бастіон – це вид фортифікаційної п’ятикутної споруди, що зводилася на кутах вежі замку. Як правило, з бастіонів здійснювався захисний вогняний обстріл ровів та місцевості.

Третя тераса – наступний рівень замку Паланок. Тут був Середній замок, обкопаний сухим ровом, через який перекидався міст. На цьому рівні замку були розміщення усі господарські, житлові та службові приміщення: кухня, казарма, арсенал. Третя тераса склалася з кам’яних масивних стін, ровів та чотирьох бастіонів. Цей рівень замку будувався та розширювався упродовж багатьох років.

Під фортецею знаходиться система підземель та ходів, що у давні шляхи слугувала схованкою для людей та худоби.

Сьогодення замку та реставраційні роботи

Історичний музей у Мукачівському замку почав свою діяльність з 1960-го року. У 90-х роках тут проводитися реставраційні роботи й тоді вдалося відновити тільки Верхній замок, дві нижні тераси через брак коштів не було відновлено. Підземелля Паланок і досі є об’єктом інтересу та дослідження істориків та туристів.

Відвідувачі замку-музею можуть побачити експозиції колекцій зброї, археологічних знахідок та інших знахідок, що розповідають про побут та життя мешканців замку.

Значення замку Паланок 

Замок Паланок в Мукачево – один з шести мукачівських пам’яток національного значення та пам’яток Закарпаття. Упродовж століть замок був важливим стратегічним оборонним об’єктом для своїх володарів і була щитом для Східної Європи. Фортеця бачила набіги половців та монголів і була надійним захистом для місцевих жителів.

Паланок – візитна картка міста. Адже саме завдяки фортеці почалася розбудова та розвиток міста Мукачева.

Цікаві факти про замок Паланок

• Угорська “Бастилія” – народна назва замку, у часи, коли він був тюрмою.
• Паланок виконував роль тюрми упродовж 1782- 1896 (108 років !)
• Тут було ув’язнено близько 20 тисяч політичних в’язнів і жодному не вдалося утекти
• У 1805 році тут зберігалася найцінніша реліквія Угорщини – корона першого короля Іштвана святого.
• “Велика Башта” – головна вежа замку, одна з найвищих дерев’яних веж у Європі. Її висота близько 40 метрів, саме звідси відкриваються неймовірні пейзажі Закарпаття. 

Висновок 

Мукачівський замок Паланок – це не просто старовинна фортеця, це жива книга історії, що розповідає про еволюцію міста Мукачева. Архітектурна велич та історичне значення роблять його об’єктом дослідження та джерелом невичерпного захоплення для всіх, хто має можливість відвідати це місце. Мукачівський замок Паланок – справжній культурний скарб України.

Читати більше: Подорожуємо з дітьми: Рівненщина

---

Джeрeла: 

Блог про туризм Зaмoк Пaлaнoк бiля Мукaчeвa

Замок Паланок у 3D на турпорталі «Карпати 3Д»

Вікіпедія, стаття про Короля Іштвана

 Мацкевий Л.Г. МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2010. – 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mukachivskyj_zamok