Вірші про кольори

Світ кольорів — це захоплива пригода для малюків! Яскраві фарби оточують нас всюди, а вивчати їх через вірші — цікаво та весело. У цій добірці ви знайдете вірші про кольори для дітей, які допоможуть не лише запам’ятати назви кольорів, а й розвинути мовлення, уяву та емоційний інтелект. Вірші легко вивчити напам’ять, їх можна використовувати у дитячому садку, на заняттях із розвитку мовлення або під час гри вдома.
Пориньмо у кольорову казку разом!

Читайте також статтю: кольорові дольоньки

Веселкова лічилка

В лузі дощик із квіток
Кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
Простяглись барвисті стрічки.
Ось червона, перша стрічка, —
Колір стиглої сунички.
Друга — наче мандаринки,
Що оранжеві в них спинки.
Третя — жовта, наче сонце
Зазирає у віконце.
А четверта — то зелена,
Як листок берізки, клена.
П’ять — блакитна, барвінкова,
Наче квіточка святкова.
Шоста — синя, як ті сливи,
Що дощі вмивали й зливи.
Сьома — вкрили ліс та балки
Фіолетові фіалки.
Із семи стрічок веселих
Утворилася веселка,
І щоб знати кольори,
Ти лічилку повтори.
***
Впіймай колір

Кульбабка тиха при стежині
Жовтіється сама собі.
А у волошки очі сині,
А в неба очі голубі.
Зелені клени стали колом
Побіля нашого двора,
А ген за тихим жовтим полем
Червоне сонце догора.
Є. Горева
***
Втік зелений олівець. Володимир Лучук

Ніс Івасику руці
різнобарвні олівці.
Біг Івась за дідом слідом
і спіткнувсь на толоці.
Дід до внука повертає:
— Що тут сталося? —
питає.
А Івасик посмутнілий
олівці збира плачма:
— Є червоний, чорний, білий,
а зеленого — не-ма…—
А зелений олівець,
найпрудкіший стрибунець,
від Івася — скік та скік! —
у траву пірнув і втік.
Вірші про кольори. Віра Паронова
От ведмедик вайлуватий
спить собі у теплій хаті.
Милий, доброзичливий,
на колір – коричневий.

 

***
Сяє сонце променисте,
небо лагідне і чисте…
Олівець візьму який?
Дуже ніжний – голубий.
***
Кольорові пташки. Володимир Лучук

Червоні снігурі
стрибають по дворі.
В задумі чорний крук
присів на білий сук.
Синиці голубі
співають на вербі.
На зиму омелюх
пошив рудий кожух.
А горобець-дивак
вдягнув зелений фрак…
Зелений — то й дарма!
Бо сірих фарб нема.
***
Веселка

Сім кольорів у ній сяють,
Сім чудес вони являють.
Червоний, як жар, палає,
Жовтий, як сонце, сяє.
Зелений, як трава, росте,
Блакитний, як небо, цвіте.
Синій, як море, глибоке,
Фіолетовий, як оксамит, м’яке.
***
Вірш про веселку

Червоний – як маки у полі цвітуть,
Оранжевий – сонце у ранкову путь.
Жовтий – як золото, що сяє в житах,
Зелений – мов луг, де шумить вітерець.
Блакитний – небесна, безмежна блакить,
Синій – морська, таємнича глибінь.
Фіолетовий – сутінки вечора тихі,
Веселка – чудо, що дарує нам світ.
Вона нам говорить про радість і мир,
Про мрії, що в серці цвітуть як зір.
Коли на небі веселка засяє,
Весь світ у барвах її оживає.
***
Кольори веселки

Які кольори є у веселки?
І скільки їх разом усіх?
Червоний — то перший, як дзьоб у лелеки,
А другий — то помаранчевий сонця усміх.
Третій — то жовтий, то колір кульбабки,
Четвертий – зелений – кульбабкин листок.
П’ятий — блакитний, немов би із казки
Чистий-пречистий прозорий ставок.
Шостий і сьомий обидва квіткові
Шостий —то синіх волошок букет,
А сьомий ти знайдеш на підвіконні,
Фіалковий колір -то фіолет.
***
Білий

Білий пух, біленька вата,
Біла у бабусі хата.
А у мене зуби білі,
Як узимку заметілі.
***
Білий і солодкий світ. Петро Осадчук

Біло гречка зацвіла
Біля нашого села.
Білий лебідь сів на став —
Білим світ сьогодні став.
Пахне медом у садку,
Молоком — у кухлику.
— Бо довкола,— каже дід,—
Білий і солодкий світ.
Сніг нападав у лісок.
Вибіг зайчик на сніжок.
Зайчик дуже милий,
як сніжок він білий.

***

 

Жовтий

Жовтого кольору всюди багато –
Жовтеньке сонечко, жовті курчата,
Жовта стежинка із жовтого піска,
Жовта чупринка в рудого Славка.

Трави ніби ожили!
То кульбабки зацвіли,
ЖОВТІ-ЖОВТІ, мов курчатка
В мами курочки-чубатки.
***
Чорний

Чорний колір ніч впіймала,
Все довкола заховала,
Але навіть завидна
Родюча й чорна в нас земля.
Хоч таїться в димоході,
У пантер він вічно в моді…
***
Зелений

А барвів зелених весною безліку:
Зелені рослини приносять нам втіху,
Весною зелені всі луки й сади,
Одна лиш ялинка зелена завжди.

Зелений колір має весна.
Зеленим травам життя дала.
На деревах листя розпустила.
В зеленій сукні гуляє щаслива.
***

Синій

Синє небо, синя річка,
Сині очі у Марічки,
А у Толі синець синій –
Вчивсь він лазить по драбині

Коли сонце в небі гріє,
Наше озеро – синіє.
Качур озером гуляє,
Синій шарф на шиї має.

Я малюю на картині
В синім небі хмари сині,
Синє небо, синій дім…
Я живу сьогодні в нім,
Бо на дощик задивився —
Малювати в нього вчився.”
(Наталія Погребняк)

Синім джерельцем з синіх снігів… Андрій М’ястківський

Синім джерельцем з синіх снігів
Синій струмочок задзюркотів.
Синьою піснею день привітав,
Синьою стрічкою гай заквітчав.
Щедро розсипав скрізь у долині,
Наче намисто, проліски сині.
***
Червоний

Як кров, червоний сік тече з порічки,
Бо роздушила у руці порічки ті Марічка.
Якби порічки з’їла ті Марічка,
То замість рук почервоніли би у неї щічки.

Червоний колір я люблю.
Червоне плаття одягну.
У свої косички
Заплету червоні стрічки.
І ви, ніжки, не відставайте.
Червоні черевички взувайте.

Вишні і порічки,
гарні полунички, –
в мене на долоні
ягідки червоні.